Обстріли під прикриттям дипломатії: чому Кремль готується до переговорів, атакуючи Україну
Реальність подвійної гри: коли дипломатія прикриває війну
У травні 2025 року світ знову дивиться на Туреччину: саме тут заплановано новий раунд переговорів між Україною та Росією. На фоні заяв про «відкритість до діалогу» і «готовність до компромісів» в Україні тривають одні з найінтенсивніших обстрілів останніх тижнів. Це не просто збіг. Це стратегія.
Кремль паралельно веде два треки: демонструє дипломатичну активність для зовнішнього світу і продовжує терор для України. Для Москви це спосіб диктувати умови, а не шукати компроміс. І що більше вибухів у Сумах чи Харкові, то жорсткішими виглядають російські позиції на переговорах.
Масовані удари в ніч перед переговорами: сигнал чи тиск?
У ніч на 14 травня російські війська здійснили одну з наймасштабніших атак цього місяця понад 100 дронів Shahed були випущені по території України. Постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, підприємства, житлові райони. Найбільше дісталося Сумщині, Нікопольському району та Київській області. Це сталося менше ніж за 48 годин до анонсованих переговорів у Стамбулі. Формально Кремль не пов’язує ці атаки з дипломатичними процесами. Але факт залишається: на тлі заяв про можливу деескалацію Росія ескалує. Це класичний приклад «обстрілів перед переговорами», коли одна зі сторін намагається покращити свої стартові позиції не через аргументи, а через страх.
Переговори в Стамбулі: надія чи ілюзія?
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган оголосив про готовність прийняти делегації України та Росії для нового раунду мирних переговорів. 15 травня дата, на яку покладали великі надії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що готовий приїхати особисто, але виключно за умови присутності президента РФ Володимира Путіна. “Нам не потрібні ритуали. Нам потрібні рішення. А їх ухвалює тільки одна людина Путін”, – наголосив він.
Кремль своєю чергою підтвердив участь делегації, однак досі не оголосив, чи буде присутній Путін. За кулісами тиша. У публічному просторі сигнали, що «умови не сформовані». І саме тому ключове питання: чи справді переговори можливі, якщо одна зі сторін мовчить і атакує?
Актуально:
Реакція Заходу: нові спроби, стара втома
На фоні ескалації США та ЄС вкотре закликали до 30-денного гуманітарного перемир’я. Це могло б стати жестом довіри перед переговорами. Але Росія відкинула.
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий підтримати переговорний процес. І навіть, за інформацією ABC News, не виключає особистої присутності в Стамбулі. Державний секретар Марко Рубіо вже прибув до Туреччини.
Німеччина, Франція та Польща підтримують українську позицію: без присутності Путіна переговори перетворюються на дипломатичний театр.
У Брюсселі все голосніше лунають заяви: перемовини без дій не мають сенсу. А нові обстріли дискредитують сам формат.
Ціна мирного шуму: дрони, тривоги, втрати
Поки лідери обговорюють «політичні кроки», українські міста під ударами.
- У Сумській області знову розпочалася евакуація після ударів дронів та артилерії.
- У Нікопольському районі внаслідок атак зруйновані житлові будинки, школа та електромережі.
- У Харкові фіксуються регулярні обстріли дронами-камікадзе вночі, у години сну, коли найвразливіше.
Це не просто порушення норм міжнародного права. Це системне руйнування довіри. Бо важко вірити у щирість слів, коли за вікном вибух.
Реальність переговорів залежить не від слів, а від дій
Можливість мирного діалогу завжди важлива. Але ще важливіше розуміти: переговори не існують окремо від реальності. І якщо ця реальність обстріли, тиск і мовчання значить, і діалог буде відповідним.
Росія нині демонструє зацікавленість у переговорах, але на власних умовах: без припинення вогню, без Путіна за столом, без визнання відповідальності. Це спроба використати переговори як інструмент паузи, а не завершення. Для України участь у такому процесі можлива тільки з чітким розумінням: мир це не капітуляція, а безпека. Інакше це не мир, а нова фаза війни.
Світ стоїть на роздоріжжі: або назвати речі своїми іменами та змусити Росію відповідати не лише словами, або далі жити в ілюзії дипломатії, коли кулі не замовкають.
About the Author
Читати також:
Переговори в Стамбулі. Хто і навіщо збирає Україну і Росію за один стіл 15 травня 
Стамбул: переговори чи капітуляція? Що насправді відбувається і що вимагає Росія 
Перемовини без нас: що означає заява Трампа про мир між Росією та Україною 
Перемир’я восени? Чому Росія говорить про переговори, але готується до нового наступу
