Переговори, що розділили Захід: позиція Трампа, санкції ЄС і війна в Україні
Коли союзники говорять різними мовами
Травень 2025 року критична точка у спробах зупинити війну в Україні. Після кількох раундів безрезультатних переговорів між Києвом і Москвою, увага знову зміщується на Захід. Саме тут в кабінетах Вашингтона, Брюсселя та Анкари вирішується, що далі. І ось, у цей момент, коли очікується консолідована позиція, пролунала заява Дональда Трампа, яка стала холодним душем для частини світової спільноти.
Президент США чітко заявляє: він не зацікавлений у нових санкціях проти Росії. Причина «хороші особисті стосунки з Путіним» і переконання, що лише його участь може привести до прориву в переговорах. Водночас Трамп відкрито знецінює позицію України: мовляв, Зеленський «не має карт на руках», а без зустрічі з Путіним «нічого не вирішиться».
Це не просто політична риторика. Це фундаментальна зміна тональності американської участі у війні. І саме вона створює найбільший дипломатичний виклик від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Що сказав Трамп і чому це важливо
На тлі турецького етапу переговорів між Україною та Росією, Трамп дав розлоге інтерв’ю, в якому пояснив своє бачення ситуації:
«Мені не потрібні нові санкції, якщо я маю можливість поговорити з Володимиром [Путіним] напряму. Я вважаю, що це буде ефективніше, ніж будь-які економічні обмеження».
«Зеленський мені подобається, але він не має реальних інструментів тиску. Він сторона, яка залежить. У нього немає козирів».
«Я організую зустріч з Путіним. Інакше це все просто розмови без результату».
Ці слова одразу викликали хвилю критики в європейських столицях. У той час, як Вашингтон публічно не коментує наміри президента, дипломати ЄС в кулуарах говорять про «незрозумілий сигнал» і «ризик стратегічного розриву» між союзниками.
Позиція Європи: санкції замість слів
На фоні трампівських заяв Європейський Союз готує наймасштабніший пакет санкцій за всю історію війни. 17-й пакет передбачає понад 130 нових обмежень, включаючи:
- Заборону на експорт технологій подвійного призначення.
- Блокування активів ще понад 70 компаній.
- Персональні санкції за порушення прав людини.
- Розширення списку юридичних осіб, пов’язаних із хімічною зброєю.
- Санкції за участь у гібридних атаках та кампаніях дезінформації.
Формальною підставою для посилення стали:
- Агресія проти України.
- Систематичні порушення прав людини.
- Гібридна війна проти ЄС та партнерів.
- Застосування хімічної зброї у зоні бойових дій (непідтверджено, але вивчається).
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив:
«Ми не можемо дозволити, щоб Росія диктувала тон у переговорах, продовжуючи вбивати і погрожувати. Це не мир, це шантаж».
Актуально:
Що відбувалося у Стамбулі: репліка, яка змінила тон переговорів
Останній раунд переговорів між делегаціями України та Росії проходив у Туреччині за посередництва Анкари. Як повідомляють журналісти The Economist, російська делегація озвучила пряме запитання до української сторони:
«Ми не хочемо війни. Але ми готові воювати ще рік, два, три. Стільки, скільки буде потрібно. А скільки готові воювати ви? Хтось із вас, хто сидить за цим столом, втратить ще більше своїх близьких. Ми готові воювати вічно».
Після цієї фрази переговори фактично зупинилися. Як відзначають міжнародні спостерігачі, навіть турецька делегація виглядала пригніченою. Представник Туреччини запропонував хоча б домовитися про обмін полоненими це був єдиний досягнутий результат.
Міністр оборони України Рустем Умєров підтвердив:
«Ми говорили про обмін 1000 на 1000. Також працюємо над іншими форматами. Всі інші теми залишилися без просування».
В чому загроза: дипломатична асиметрія
Позиція США і ЄС різко розійшлися. Якщо Європа готується до посилення тиску, Вашингтон говорить про особисті діалоги. Це створює дипломатичну асиметрію, яку Москва намагається використати. Уже зараз російські ЗМІ активно цитують Трампа як «реалістичного союзника», протиставляючи його «наївним європейцям».
Для України це означає зменшення передбачуваності зовнішньої підтримки. Навіть якщо ЄС залишиться твердим у своїй позиції, сам факт відсутності синхронного фронту слабкість. Саме на такій слабкості Росія збудувала чимало своїх стратегічних кроків за останні 10 років.
Переговори тривають і війна теж
Жодна зі сторін не готова поступитись. Росія проголошує готовність воювати «вічно». Україна продовжує боротьбу і готується до оборони. США посилають змішані сигнали. Європа відповідає санкціями.
Загалом, попри стриману поведінку делегацій у Стамбулі й навіть невеликий прорив у питанні обміну полоненими, ситуація зайшла в глухий кут. Як висловився один із дипломатів у розмові з Reuters:
«Ці переговори не завершені. Але це не шлях до миру. Це утримання від ще гіршого».
А поки тривають розмови триває і війна. І питання, хто з лідерів зустрінеться першим із Путіним Трамп чи Зеленський сьогодні виглядає не як дипломатичний тріумф, а як показник: хто зможе перехопити ініціативу в умовах невизначеності. Це не мирний план. Це нова гра. І кожна репліка в ній має наслідки.
About the Author
Читати також:
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює? 
Переговори в Стамбулі: чому Зеленський чекає Путіна, а Кремль мовчить 
Стамбул: переговори чи капітуляція? Що насправді відбувається і що вимагає Росія 
Нові сигнали війни: що стоїть за погрозами Путіна і мовчанням Трампа
