
Законопроєкт №9363: цифрове виконавче провадження чи ризик для прав боржників?
Боротьба з боргами в епоху автоматизації
В Україні накопичено понад 6 мільйонів виконавчих проваджень.
Багато з них роками залишаються без виконання. Стягувачі не отримують коштів, а боржники не несуть жодної відповідальності.
На цьому фоні Верховна Рада розглядає законопроєкт №9363, що пропонує комплексну цифровізацію виконавчого провадження. Формально це крок до ефективності. По суті зміна логіки системи: від паперової і повільної до цифрової, автоматизованої та суворішої.
Чи захищає це права громадян? Чи ризикуємо ми створити механізм без запобіжників?
Розбираємося по суті без оцінок, лише факти.
Що передбачає законопроєкт №9363?
Законопроєкт пропонує суттєві зміни до Закону «Про виконавче провадження», а також низки суміжних актів.
Ключові положення:
1. Автоматичний арешт коштів та майна
- Виконавці отримують право автоматично арештовувати кошти боржника у банках через систему електронної взаємодії.
- Зняття арешту відбуватиметься автоматично після повної сплати боргу.
- Водночас вводиться обов’язковий обмін даними з усіма банками, що усуває потребу в ручних запитах.
Що це означає?
Фінансові установи будуть діяти без окремих рішень тільки на підставі електронного запиту виконавця. Людина може дізнатись про арешт уже після факту.
2. Єдиний реєстр боржників: повна синхронізація з іншими системами
- Якщо особу внесено до реєстру, жодні реєстраційні дії з нерухомістю, авто чи бізнесом не можуть бути проведені.
- Інтеграція з нотаріусами, сервісними центрами МВС, ДРРП.
Що це означає?
Фактично, навіть незначний борг (наприклад, за аліменти чи штраф) блокує доступ до майнових прав без можливості укласти угоду, передати майно чи переоформити бізнес.
3. Нові правила для депозитів
- Якщо боржник має депозит, виконавець зможе звернути на нього стягнення після завершення строку дії депозитного договору.
- Це правило поширюється також на банківські рахунки у валюті.
Що це означає?
Депозит більше не є «захищеним» навіть якщо він був довгостроковим або оформлений до початку провадження.
4. Виключення можливості добровільного продажу майна боржником
- Раніше боржник мав право реалізувати арештоване майно самостійно наприклад, знайти покупця на квартиру й розрахуватись із кредитором.
- Законопроєкт №9363 скасовує цю опцію.
Що це означає?
Всі дії з майном проводяться виключно через систему електронних торгів. Це унеможливлює гнучкі домовленості, але водночас зменшує ризики підробних угод.
Як реагують суди та юристи?
У юридичному середовищі законопроєкт №9363 викликав подвійну реакцію.
- Переваги, які визнають юристи:
- Ефективність стягнення злісних боржників.
- Уніфікація даних між органами зменшення паперового тиску.
- Захист інтересів стягувачів, які роками не могли домогтись результату.
- Критика й застереження:
- Ризик зловживань автоматичний арешт без судового контролю.
- Порушення балансу боржник може не мати змоги оперативно захистити свої права.
- Недостатність термінів інформування виконавець не зобов’язаний попередньо інформувати про дії (арешт, блокування), що створює правову пастку.
Коментарі професійних спільнот
Національна асоціація адвокатів України (НААУ):
«Автоматизація виконавчого провадження це природна еволюція, але вона має бути збалансована судовим наглядом. Інакше маємо ризик цифрової репресії».
Асоціація приватних виконавців України (АПВУ):
«Законопроєкт №9363 це інструмент для тих, хто роками чекав виконання судового рішення. Але вимагає доопрацювання особливо щодо зняття арештів і прав боржника».
Поточний статус
Станом на травень 2025 року законопроєкт №9363:
- пройшов перше читання у Верховній Раді;
- був відправлений на повторне друге читання після серії правок;
- викликав інтенсивні дискусії в юридичній, банківській та бізнес-спільнотах.
Автоматизація не панацея, а інструмент
Законопроєкт №9363 один із найбільш технічно складних і водночас політично чутливих у сфері правосуддя останніх років. Його мета зробити виконавче провадження оперативним, дієвим і цифровим. Але будь-яка автоматизація має супроводжуватись гарантіями правового захисту.
Система, де арешт відбувається натисканням однієї кнопки, має передбачати і одну кнопку для апеляції, пояснення та захисту. Без цього це вже не реформа, а ризик системного перекосу.















