Дорога освіта: як нові правила МОН змінюють контрактне навчання в Україні

З 1 січня 2025 року в Україні набрали чинності нові правила формування вартості контрактного навчання. Постанова Кабінету Міністрів №417, ухвалена 11 квітня, змінила принцип: тепер вартість контракту має дорівнювати фактичним витратам держави на підготовку одного бюджетника. І хоча в теорії це виглядає як крок до справедливості й фінансової рівноваги, на практиці це означає подорожчання навчання щонайменше вдвічі для багатьох родин.

Усе це без публічного обговорення, без поетапного запровадження, без реального механізму підтримки тих, хто хоче, але не може платити більше. І поки МОН говорить про якість освіти, українські сім’ї намагаються зрозуміти: за що саме їм виставили новий рахунок.

Що змінює постанова №417?

Суть реформи проста: у 2025 році вартість навчання на контракті не може бути нижчою за витрати держави на одного бюджетника за тією ж спеціальністю в конкретному виші. Тобто якщо держава витрачає на студента-медика 80 тисяч гривень на рік, то контрактник має платити не менше.

Це стосується 60+ найпопулярніших спеціальностей, зокрема:

• медицина (лікарі, стоматологи, фармацевти);
• право і журналістика;
• психологія, соціологія;
• архітектура, ІТ, комп’ютерні науки;
• міжнародні відносини, політологія;
• економіка, менеджмент, маркетинг;
• готельно-ресторанна справа, транспорт.

Формула одна: або ти проходиш на бюджет або платиш за повною вартістю. Більше ніяких «полегшених» контрактів на 20-30 тис. грн/рік, якщо реальна вартість – удвічі вища.

Що каже МОН?

Міністерство освіти пояснює реформу прагненням:

1. ліквідувати перехресне субсидування коли контрактники вчилися дешевше, а викладачам платили за рахунок бюджету;
2. забезпечити гідну оплату праці викладачів;
3. підвищити якість освіти через стабільне фінансування.

Заступник міністра освіти Михайло Винницький:

“Система, в якій контракт дешевший за бюджет, це фікція. Ми маємо створити умови, де якісна освіта має свою об’єктивну ціну.”

Тобто, на думку МОН, це крок до чесного й прозорого ринку освіти. Але питання для кого ця прозорість?

Хто заплатить більше і що отримає натомість

За новими правилами, батьки абітурієнтів мають підготуватися до вартості контракту в межах 60-100 тисяч гривень на рік залежно від університету і спеціальності. Медичні, технічні та ІТ-спеціальності найдорожчі.

Натомість гарантій, що:

• якість викладання зміниться;
• оновиться матеріальна база;
• у викладачів з’явиться мотивація вчити краще немає. Бо сама постанова не зобов’язує виші покращувати нічого, окрім цифри у контракті.

Позиція вишів і ректорів: обережний скепсис

Ректори провідних університетів публічно визнають: таке рішення не на часі. За словами Станіслава Ніколаєнка (НУБіП), це «удар по доступності вищої освіти»:

“Це зробить українську освіту дорожчою, ніж у низці європейських країн, де вона безкоштовна або символічна. Ми можемо втратити ціле покоління студентів.”

Спілка ректорів України звернулася до Президента із проханням призупинити дію постанови. Вони пропонують:

• поетапне впровадження;
• механізми стипендіальної підтримки для контрактників;
• гнучкі моделі розрахунків (оплата частинами, знижки тощо).

Але поки все залишається в силі: до 19 травня 2025 року всі університети мають опублікувати оновлені ціни.

Хто постраждає найбільше?

1. Родини зі «середнім» доходом. Ті, хто не бідні, але не мають змоги одразу викласти 100 тис. грн.
2. Студенти, які не пройшли на бюджет через 1-2 бали. Їм доведеться платити за повною або шукати інший фах.
3. Регіональні університети. Там традиційно менші ціни, бо нижча платоспроможність. Нові правила змушують зрівнятись із Києвом і Львовом.

Для когось це крок до зрілого підходу. Для багатьох бар’єр, який перекреслює шанси на омріяний фах.

Чи є альтернатива?

Поки держава піднімає ціну, студенти шукають вихід:

• вступати до іноземних вишів, де навчання дешевше або є стипендії;
• обирати коротші програми, коледжі, ІТ-курси;
• працювати і навчатися одночасно, якщо дозволяє графік;
• відкладати вступ або змінювати спеціальність на менш популярну й дешевшу.

Але жоден з варіантів не замінює головного: системної освітньої політики, яка враховує не лише економіку, а й соціальний контекст.

Освіта не повинна ставати розкішшю

Контракт не має бути халявним це факт. Але він і не має бути перешкодою для тих, хто має мотивацію, здібності й бажання вчитися. Рішення уряду може мати логіку з фінансової точки зору. Але освіта це не лише бізнес-модель. Це фундамент суспільства. І якщо за кожну спробу реалізуватись у професії треба платити ціну, яка перевищує можливості родини, ми створюємо не конкуренцію, а нерівність. Не систему відбору кращих, а систему відсіву тих, хто не дотягує фінансово. І питання до МОН не лише в тому, скільки коштує студент. А в тому, скільки втрачає країна, коли здібний абітурієнт не має змоги вчитися.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts

Читати також:

Що змінюється для українців у липні: допомога, аптеки, статус ВПО та нові правила Нові правила гри: як Україна змінює оподаткування цифрових платформ Нові правила від «Нової пошти» та NovaPay: що зміниться для підприємців і звичайних клієнтів Нові правила для людей з інвалідністю: що змінюється з 1 липня