
Бріджит Брінк подала у відставку: чому США змінюють курс щодо України
Травень 2025 року. На тлі загострення міжнародної риторики та дедалі м’якшої позиції США щодо Росії, посол Сполучених Штатів в Україні Бріджит Брінк подає у відставку. Це не просто формальний крок це політичне послання. І його суть чітка: Україну змушують до миру з агресором, а США більше не займають морально бездоганну позицію, яку вони демонстрували з 2022 року.
Суть відставки: слова, які не залишають сумнівів
У листі, який Брінк надала Detroit Free Press, вона пояснила своє рішення без дипломатичних обтічностей:
«Політика з початку адміністрації Трампа полягає в тому, щоб чинити тиск на жертву Україну, а не на агресора Росію. Тому я більше не могла добросовісно виконувати політику адміністрації і вважала своїм обов’язком піти у відставку».
Ці слова стали першою гучною внутрішньоамериканською критикою нового зовнішньополітичного курсу. Брінк, кар’єрна дипломатка, яка майже два роки була голосом американської підтримки в Києві, фактично підтвердила те, про що в Україні давно здогадувалися: новий Вашингтон не той Вашингтон, що був у 2022–2023 роках.
Що ще заявила Брінк публічно
У своєму виступі на CBS (Face the Nation) вона продовжила:
«Я повністю згодна, що війну потрібно завершити, але вважаю, що мир за будь-яку ціну це не мир. Це умиротворення. А ми знаємо з історії: умиротворення веде до нової війни».
«Тиснути на Україну це політика, яка не спрацює. Вона не зупинить агресора. Вона лише продемонструє, що жертва має поступатися».
Це не просто публічна незгода. Це цивілізований дипломатичний демарш, спрямований на те, щоб вивести обговорення «за лаштунками» у публічну площину.
Фон: що змінилося у політиці США
З моменту повернення Дональда Трампа в Білий дім, позиція Вашингтона щодо війни в Україні помітно змінилася:
- Скасовано підготовку нового пакету санкцій проти Росії Трамп вважає це «неефективним».
- Президент відкрито заявив, що хоче особисто вести переговори з Путіним, бо має «хороші особисті відносини».
- Усе частіше звучить критика України як сторони, яка «не має козирів» і «залежить від Заходу».
Брінк пішла, бо більше не могла бути обличчям цієї політики. Вона не стала мовчати і це теж частина її професійної відповідальності.
Чому це важливо для України
По-перше, це індикатор змін. Якщо навіть посол, яка роками працювала в Україні, бачить відкат то ці зміни не уявні, вони реальні.
По-друге, це публічне визнання: США більше не гарантують безумовної підтримки. І хоч адміністрація Трампа офіційно не відмовилась від допомоги, саме відмова від санкцій і тиск на переговори це де-факто поступка агресору.
По-третє, це дипломатичний сигнал для Європи. Брінк поважна фігура в міжнародному середовищі. Її слова цитують у Брюсселі, Парижі, Берліні. І її позиція може зміцнити європейський фронт підтримки України.
Що далі?
Україна опиняється у новій реальності:
- США перестають бути стовідсотковим союзником;
- дипломатична підтримка розшаровується між континентами;
- на перший план виходить Європа та власна суб’єктність Києва.
«Більше ніхто не зможе “закрити війну” за нас. Але більше ніхто й не має морального права тиснути на нас, коли ми обороняємось», – цитата українського дипломата для Reuters.
Як реагувати на сигнали Брінк
- Публічна дипломатія. Україна має активно озвучувати свою позицію не тільки у відповідь, а й наперед пояснюючи, чому «мир» на умовах Росії = нова війна.
- Посилення роботи з Конгресом. Навіть якщо Білий дім змінює курс, Сенат і Палата представників залишаються важелем тиску та можливостей.
- Зміцнення альянсів у Європі. Брінк подала сигнал його мають підхопити союзники в ЄС.
- Медійна стратегія. Теза про те, що «Україна жертва, а не об’єкт для торгу», має звучати всюди в CNN, в The Guardian, на форумі в Давосі, у кожному офісі, де ухвалюють рішення.
Це не просто відставка посла. Це моральна лінія, яку ще можна не перейти. І саме зараз момент, коли дипломатія має бути не лише професією, а позицією. Як це зробила Брінк.















