
Депортація українців зі США: що планує Трамп і як захистити себе
200 тисяч українців у США можуть опинитися під загрозою примусового повернення додому. Адміністрація Дональда Трампа вже підписала документи, які відкривають шлях до масштабного «добровільного повернення» біженців включно з тими, хто рятувався від війни в Україні.
Що саме відбувається, хто під ризиком і чи дійсно можлива масова депортація пояснюємо в деталях.
Що сталося?
19 травня 2025 року The Washington Post опублікувало документи, що засвідчують: адміністрація Трампа погодила програму на $250 млн із метою повернення біженців у країни, де тривають конфлікти, зокрема в Україну та Гаїті.
Суть плану фінансувати добровільне повернення: оплатити квитки та виплатити $1000 компенсації кожному, хто погодиться виїхати зі США.
Водночас у документах зазначено: «Ці виплати можуть стати стимулом для тих, хто втрачає легальний статус або чий гуманітарний дозвіл не буде подовжено».
Хто під загрозою?
Передусім громадяни України, які прибули в США за програмою Uniting for Ukraine (U4U). Це приблизно 200–250 тисяч людей, які отримали дозвіл на проживання терміном до 2 років, без надання грін-карти чи статусу біженця. Їхній статус почне завершуватись вже з літа 2025 року. Без продовження або зміни статусу вони стають нелегальними.
Чи це справді депортація?
Формально ні. Уряд Трампа називає це «добровільним поверненням». Але на практиці так, якщо врахувати:
- закриття програми U4U;
- обмеження на роботу й відмову у продовженні віз;
- створення умов, у яких залишатися буде просто неможливо.
Це не примусовий вивіз це примус через відсутність альтернатив.
Юридичні обмеження: чи може Трамп це зробити?
Так, якщо адміністрація:
- не подовжить статуси захисту, включно з U4U та TPS (Temporary Protected Status);
- відмовиться запускати нові програми для українців, попри війну в Україні;
- підготує депортаційні документи, якщо людина перебуває у країні після закінчення статусу.
При цьому:
- депортація потребує рішень імміграційного суду;
- судовий супровід і громадські організації можуть зупиняти процес;
- Конгрес може чинити спротив, особливо якщо він під контролем демократів.
Позиція Білого дому та реакція адвокаційних груп
Представники адміністрації Трампа наразі називають документи «попередніми» і стверджують, що рішення ще не остаточне.
Але юристи, правозахисники та українська діаспора вже мобілізуються:
це перший сигнал реального відкату гуманітарної політики щодо біженців із країн війни.
«Повернення в Україну у 2025 році це не реальне повернення додому. Це примус до повернення у війну», – зазначає правозахисна організація HIAS у своїй заяві.
Що робити українцям у США?
- Не зволікати зі зверненням до імміграційних юристів. Після завершення U4U людина має мінімум варіантів, якщо не почала процес зміни статусу.
- Розглядати подачу на притулок (asylum) особливо якщо є персональні загрози (призов, втрати, переслідування).
- Шукати альтернативні форми легалізації: навчання, робота, шлюб, інвестиційні візи.
- Об’єднуватись у громади, діяти через організації, які можуть впливати на адвокацію рішень у Конгресі.
Що це означає для України?
Понад 200 тисяч громадян це не лише гуманітарне питання. Це ресурс для відбудови, потенційний інтелектуальний капітал, який може бути втрачено, якщо ці люди повернуться не за власним бажанням, а через політичне рішення чужої держави. Це також показник глобальної втоми від війни, що дедалі частіше перетворюється на байдужість до долі українців навіть серед колишніх союзників.
Що має робити Україна
- Офіційна позиція уряду має бути публічною, чіткою і принциповою. Потрібно звертатися до США із закликом не депортувати українців під час активної фази війни.
- Громадські та дипломатичні механізми мають активізуватись: підтримка діаспори, співпраця з українськими організаціями у США.
- Потрібно створити механізм повернення із гарантіями інакше десятки тисяч людей можуть опинитись у невизначеності, страху й безправ’ї.
Поки триває війна триває і боротьба за кожного українця
Ті, хто втік від бомбардувань і залишив усе заради безпеки, не повинні ставати розмінною монетою у політичних іграх. І якщо США справді союзник, він не має закривати двері перед тими, хто шукає захисту. Це не про $1000 за квиток додому. Це про цінності. Про людяність. Про майбутнє.














