«Дія» стає платною? Монетизація сервісів і що це означає для громадян

Застосунок «Дія» символ цифрової трансформації України з 1 червня 2025 року переходить на часткову монетизацію. У фокусі не пересічні українці, а бізнес: саме юридичні особи відтепер сплачуватимуть за деякі функції. Проте зміни викликали хвилю запитань: чи не стане це прецедентом для платного доступу і для громадян? Що саме зміниться, хто сплачуватиме і чому це важливо пояснюємо.

Що саме змінюється?

Починаючи з червня 2025 року, першим платним сервісом стане шеринг документів у «Дії» для банків та фінансових установ. Це означає, що коли користувач передає копії цифрових документів паспорт, ІПН, водійське посвідчення для відкриття рахунку чи оформлення кредиту, банк використовує технологію «мультишеринг» (тобто отримує одразу кілька документів за один запит). Відтепер бізнес сплачуватиме за таку інтеграцію.

Зокрема:

• 21 617 грн одноразова плата за підключення до сервісу;
• 9,8 грн за кожну успішну операцію з передачею даних.

Для користувачів шеринг одного документа залишиться безкоштовним, як і раніше. Усі витрати лягають на бізнес, який інтегрує шеринг у свої сервіси. Тобто банки, МФО, страхові тощо.

Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з цифрової трансформації:
«Ми запускаємо платні функції лише для бізнесу, і лише там, де послуга справді дає економічний ефект. Для громадян усе залишиться безкоштовним».

Що ще планують монетизувати?

У Мінцифри вже анонсували ще два сервіси, які стануть платними лише для бізнесу:

1. «Дія.Підпис» можливість підписувати документи онлайн юридичними особами прямо в застосунку.
2. Diia.OAuth інструмент електронної ідентифікації користувачів, який компанії зможуть використовувати замість складних реєстрацій.

Ці сервіси потрібні бізнесу, який автоматизує процеси, працює з великими масивами даних і має вигоду від інтеграції з держплатформою. Для фізичних осіб ці функції не обов’язкові, не масові і не впливають на доступ до послуг.

Що залишиться безкоштовним для громадян?

Усі базові сервіси тобто доступ до цифрових документів, пенсійної інформації, «єПідтримки», довідок, свідоцтв, реєстрації ФОП тощо залишаються безкоштовними.

Також без змін:

• вакцинаційні сертифікати,
• «єВідновлення»,
• штрафи, податки, електронні петиції,
• судові повістки, повідомлення від поліції тощо.

Офіційна позиція Мінцифри:
«Для громадян не змінюється нічого. Ми розвиваємо модель, за якої бізнес сплачує за зручність і швидкість, а люди отримують безкоштовно».

Чому це сталося саме зараз?

Монетизація «Дії» це не раптове рішення, а частина довгострокової стратегії цифрової трансформації. Після майже 5 років безоплатного функціонування й масштабного розширення, постало питання фінансової стабільності сервісу, особливо в умовах війни. За словами аналітиків:

• щомісячне обслуговування «Дії» вимагає значного технічного ресурсу;
• кількість користувачів зросла до 19+ мільйонів, а бізнес активніше використовує інтеграцію;
• донори скорочують фінансування, а держава не може утримувати все лише з бюджету.

Таким чином, монетизація для бізнесу це спроба втримати баланс і забезпечити стабільну роботу платформи.

Чи можуть сервіси для громадян стати платними в майбутньому?

Наразі жодних планів щодо платного доступу для фізичних осіб не озвучено. Усі офіційні заяви чітко зазначають: платні сервіси лише для юридичних осіб.
Але, як і будь-яка система, «Дія» не застрахована від змін у політичному або економічному курсі.

Питання не в тому, чи буде платною «Дія» для громадян. Питання чи зможе держава утримувати її без бізнесу. І відповідь у партнерстві.

Що це означає для суспільства?

З одного боку це зрілість цифрової держави. Україна переходить від фази експериментів до фази стабільності, де державні ІТ-сервіси стають повноцінною частиною економіки.

З іншого боку суспільство має право знати, яка межа між безкоштовним і платним, і чи не стане поступове «впровадження ринку» приводом до втрати доступності.

Усе залежить від прозорості рішень, чіткої комунікації та збереження базового принципу: послуги, що є правом громадянина, не повинні вимагати додаткової оплати.

Що варто контролювати вже зараз

1. Громадський нагляд: громадські організації мають відстежувати розширення платних сервісів.
2. Законодавче врегулювання: має бути закріплено, що ключові держпослуги в «Дії» залишаються безоплатними.
3. Діалог із бізнесом: якщо плата вводиться, має бути зворотній зв’язок: підтримка, звітність, гарантії якості.
4. Комунікація з людьми: держава має пояснювати зміни спокійно, прозоро і на випередження.

Технології мають служити людям. І якщо «Дія» справді є цифровою державою у смартфоні, то ця держава має залишатись справедливою для всіх.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts

Читати також:

Податкова політика 2026: що зміниться для бізнесу та громадян Коли «повернусь» стає минулим часом: українці за кордоном і тиша, що розділяє Канни 2025: коли червона доріжка стає фронтом. Як Голлівуд говорить про Україну вголос і без страху Перемовини без нас: що означає заява Трампа про мир між Росією та Україною