
Росія встановлює ядерні ракети на винищувачі: що відомо і чому це небезпечно
Розвідка США попереджає: Росія переозброює свої бойові літаки і не просто ракетами, а ядерними. Уперше за багато десятиліть мова йде не про великі стратегічні ракети, які запускають із шахт або підводних човнів, а про ядерні боєголовки, встановлені на ракети «повітря-повітря», які можуть запускатись просто з винищувача.
Звучить як повернення до Холодної війни? Насправді це дещо нове. І дуже тривожне.
Що сталося: офіційна інформація від розвідки США
Згідно з нещодавнім звітом Агентства військової розвідки США (Defense Intelligence Agency, DIA), опублікованим у межах документа «Worldwide Threat Assessment 2025», Росія вже розгорнула модифіковані ракети Р-37М із ядерною боєголовкою на своїх винищувачах.
«Російські бойові літаки, зокрема МіГ-31БМ, оснащуються ядерними боєзарядами великої дальності, що здатні діяти в радіусі до 400 км», – йдеться у звіті.
Цю інформацію також підтвердили джерела FlightGlobal, Janes, The War Zone та Military Watch Magazine.
Що це за ракета? Простими словами:
Мова йде про ракету повітря-повітря це не та, яка летить у місто, а та, яка вражає інші літаки. Зазвичай такими ракетами збивають ворожу авіацію. Але тут інше:
- Тип ракети: Р-37М (натівська класифікація AA-13 «Axehead»)
- Дальність: до 400 км
- Швидкість: до 7300 км/год (майже 6 разів швидше за звук)
- Боєголовка: ядерна, потужністю до 10 кілотонн
- Носій: літак МіГ-31БМ, частково Су-35 або Су-57
Це означає, що ракета, запущена з російського літака біля кордону, може знищити ціль у повітрі за сотні кілометрів і зробити це ядерним вибухом.
Чому це серйозно?
1. Це не про Україну це про НАТО
Ці ракети не мають сенсу проти українських позицій. Вони інструмент тиску на Захід, на авіацію НАТО, на літаки-розвідники, літаки AWACS, які забезпечують контроль над повітряним простором.
2. Це перше таке розгортання з часів Холодної війни
Раніше ядерні ракети ставили на стратегічні бомбардувальники чи шахти. Тепер на винищувачі. Це означає мобільність, непередбачуваність і складність для систем раннього виявлення.
3. Це зміна доктрини
Росія переходить до концепції “ескалації для деескалації” погрожувати обмеженим ядерним ударом, щоб змусити ворога зупинитись. Але така стратегія не контроль, а хаос.
Чи можуть ці ракети долетіти до України чи НАТО?
Так. Залежно від точки запуску, зона ураження охоплює:
- Литву, Латвію, Естонію (з Калінінграда)
- Польщу (до Варшави)
- Фінляндію та Швецію (з північного флангу)
- Західну Україну в разі запуску з Курської чи Білгородської області
Оскільки це ракета повітря-повітря, вона здатна збивати цілі, але з ядерним зарядом. Тобто удар може бути не по місту, а по літаку, але наслідки катастрофічні.
Навіщо Росія це робить?
1. Щоб посіяти страх і тиск
Це не зброя першого удару це зброя залякування. Її суть: ви не зможете безкарно літати поблизу навіть у нейтральному повітрі.
2. Щоб показати, що “ескалація це опція”
Москва хоче, щоб Захід сумнівався: а раптом вони справді застосують? Це гра на невизначеності, і в цьому основна небезпека.
3. Щоб зробити будь-яку авіаційну присутність НАТО ризикованою
Ракети «повітря–повітря» з ядерною боєголовкою це удар по самій ідеї повітряного контролю Альянсу.
Що кажуть аналітики Заходу?
Джонатан Блек, аналітик RUSI (Лондон):
«Це не тактична зброя. Це політичний тиск. Але саме такі речі створюють ризик випадкової катастрофи».The War Zone (аналітичне видання США):
«Це новий рівень гібридної ядерної ескалації. Імовірність застосування низька. Але ризик реальний».
Це не “початок кінця”, але це поворот
Росія зробила те, чого раніше не було вивела ядерну зброю на винищувачі, зробивши її мобільною, малопомітною і психологічно потужною. Це не про завтрашній удар. Це про зміну атмосфери. Про те, що небо більше не безпечне навіть на висоті 10 км. Це гра на нервах, на логіці страху. І саме в цьому найвища загроза. Бо ядерна зброя, яку використовують для тиску, це вже не стримування. Це провокація. Світ має відреагувати не істерикою, а холодною готовністю. Бо якщо мовчати завтра ця ракета може бути не в повітрі. А вже у заголовках після вибуху.















