Масова атака дронів на Росію: чому Україна відповідає і що це змінює
Кінець травня 2025 року. Російська Федерація в паніці заявляє: за три дні по її території вдарили понад 700 дронів. У Москві лунають сирени, а в Липецьку й Курську горять склади. Міністерство закордонних справ РФ звинувачує Україну в “ударі поза межами зони СВО” і погрожує “адекватною відповіддю”.
Але за цією риторикою криється просте питання: а чому ми це робимо?
Що сталося: цифри й цілі атак
З 20 по 23 травня:
- 788 безпілотників атакували 13 регіонів РФ, зокрема Московську, Курську, Орловську, Липецьку, Рязанську області та Крим.
- 63 дрони летіли в напрямку Москви це безпрецедентно з часів початку вторгнення.
- 12 БПЛА досягли цілей, попри роботу ППО (за даними самої Росії).
- Горіли військові об’єкти: склади, заводи, логістичні центри.
- Найгучніший удар по заводу в Липецьку, де виготовляли елементи до ракет “Іскандер”.
Це не провокація. Це відповідь.
Чому Україна діє на глибину: пояснення без дипломатії
1. Росія продовжує бити по мирних містах
У травні лише по Харкову було завдано більше 30 ударів. Гинули діти, руйнувалися лікарні. Дрони, ракети “С-300”, “Фаб-500”, “Кинджали” усе це летіло з Бєлгорода, Курська, Орла. Ті міста тилові бази, а не мирні райони. І ми більше не будемо чекати, поки чергова ракета впаде в житловий будинок.
2. Цілі військові. І це принципово
Жодного удару по школах, лікарнях, ТЦ чи житлових масивах. Ці удари по військових заводах, нафтобазах, логістиці армії РФ. І це робить їх не “терактами”, як каже Москва, а легітимною самозахистом згідно з міжнародним правом.
3. Це нова фаза: симетрія на полі бою
Якщо Росія може запускати ракети з 300 км чому Україна не може вдарити на 300 км у відповідь?
Це не агресія. Це встановлення балансу. Бо тільки тоді, коли агресор розуміє, що він не в безпеці він починає думати.
Що кажуть наші?
Офіційно ми не коментуємо удари. Ні Міноборони, ні СБУ, ні ГУР не беруть на себе відповідальність публічно. Це питання безпеки. Але в кулуарах звучить чітко:
«Ми діємо точково. Ми не порушуємо гуманітарні норми. Але ми й не дозволимо далі бити по наших містах без відповіді», – джерело в секторі оборони для The Kyiv Independent.
«Ці удари частина нашої нової стратегії глибокої оборони. Ми атакуємо там, де формується війна проти нас», – коментар співрозмовника в ГУР для BBC.
Актуально
Як реагує Росія: класика паніки
- МЗС РФ загрожує “адекватною відповіддю”, але конкретики нуль.
- Лавров заявив, що удари можуть “зірвати мирний процес” хоча про мир не було нічого сказано з боку РФ останні місяці.
- Деякі аеропорти Москви на кілька годин були закриті.
Це символ: навіть столиця вже не почувається недосяжною.
Реакція Кремля це страх, упакований у гучні слова.
Що буде далі: сценарії
- Посилення ударів у глибину РФ
Якщо ефект буде відчутним логістика, боєприпаси, ремонти це стане системною практикою. - Реакція Заходу мовчазна підтримка
Публічно ніхто не схвалює удари на території РФ. Але на ділі використання західних дронів, технологій, супутникової навігації уже говорить про «мовчазне так». - Спроби РФ перевести фокус
Росія може знову атакувати енергетику або житлові будинки щоб спровокувати відповідь або виставити себе жертвою.
Ми не нападники. Ми ті, хто вже не мовчить
Україна не веде війну на чужій території з 2014-го. Весь цей час ми оборонялись. Але сьогодні оборона це не тільки копати окопи. Це руйнувати те, що живить війну проти нас. Ми не йдемо до Москви. Але ми ясно кажемо:
“Поки ви б’єте по Харкову ми не дамо вам спати в Липецьку.”
І це не помста. Це стратегія виживання. І світ має зрозуміти: дрон у відповідь на «Іскандер» це не провокація. Це баланс.
About the Author
Читати також:
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює? 
Зброя без географії: чому удари по дронових заводах в Ірані та Росії це не лише про війну 
Кримський міст знову під ударом: навіщо Україна б’є саме зараз 
Переговори без миру: що сталося в Стамбулі між Україною та Росією
