
Відключення зв’язку під час атаки дронів: законно, але небезпечно
У травні 2025 року в інформаційному просторі з’явилася заява, яка пройшла майже непоміченою, але для багатьох викликала внутрішній шок. Військові експерти підтвердили, що Україна розглядає можливість тимчасового вимкнення мобільного зв’язку та інтернету під час атак дронів типу «Шахед». Ціль позбавити ворога навігаційної підтримки, яку дрони потенційно можуть отримувати через наші мережі.
Усе виглядає логічно з технічної точки зору. Але з точки зору громадянина це викликає занепокоєння. Із правової серйозні запитання.
Що планується і що вже сказано
За словами фахівця з радіоелектронної боротьби Сергія Бескрестнова (позивний «Флеш»), у випадку загрози удару дронами влада може відключати мобільний зв’язок на маршрутах польоту тимчасово й локально. Формально щоб унеможливити використання мереж операторів для навігації та коригування польоту «Шахедів».
Офіційного нормативного документа про впровадження такої практики поки що немає. Але сам факт, що таке відкрите обговорення вже ведеться, свідчить: механізм готують.
Чи дозволяє закон тимчасово вимкнути зв’язок?
На перший погляд – так.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (стаття 8), військове командування має право обмежувати конституційні права громадян, включаючи доступ до інформації та засобів зв’язку, якщо це необхідно для оборони держави.
Операторів мобільного зв’язку також зобов’язують виконувати рішення військового командування згідно зі статтею 40 Закону «Про телекомунікації».
Тобто формально вимкнення зв’язку легітимне в умовах війни.
Але є нюанс. Закон дозволяє обмеження, але не скасовує обов’язок держави гарантувати права громадян навіть у надзвичайних умовах у межах розумного балансу.
А де межа? Коли оборона шкодить безпеці
Мобільний зв’язок не просто канал для TikTok. Це:
- отримання сповіщень тривоги,
- доступ до мап польоту дронів і трекерів типу DeepState чи ePPO,
- миттєва комунікація з рідними,
- можливість викликати швидку, ДСНС чи поліцію.
Вимкнення зв’язку у критичний момент це позбавлення мільйонів людей ключового інструменту самозахисту. І коли рахунок іде на секунди саме смартфон часто рятує життя.
Як дізнатися, що летить не «Шахед», а балістика? Як знайти укриття, якщо навігатор відключено? Як зрозуміти, коли закінчилась загроза?
Це не теоретичне питання. Це практичний ризик масового паралічу системи цивільного реагування.
Чому в нас немає закону, який би це заборонив?
Бо в Україні, як і в більшості держав, законодавство не було готове до війни нової генерації з дронами, ІТ-інфраструктурою, ШІ. Ми реагуємо ситуативно.
І хоча закон дозволяє обмеження прав у воєнному стані, він не прописує жодних гарантій щодо меж, тривалості, попереджень, не передбачає обов’язку:
- повідомляти населення про відключення,
- надавати альтернативні канали доступу,
- забезпечити резервну інфраструктуру (наприклад, радіозв’язок).
Фактично, влада може відключити мобільний зв’язок і не зобов’язана пояснювати це на місці.
Можна було інакше?
Так. У демократичних країнах при обмеженні зв’язку існують альтернативи:
- локалізований глушник сигналу дронів, а не мережі;
- резервні мобільні вежі, які забезпечують базовий обмін тривожними повідомленнями;
- окремі канали для рятувальних служб і критичних сповіщень;
- чіткий протокол повідомлення населення.
Такі підходи дозволяють захищати не лише від дронів, а й не руйнувати довіру до власної інфраструктури.
Oборона не повинна відбирати шанс на порятунок
Так, війна диктує жорсткі умови. Але є межа, за якою оборонна тактика перетворюється на сліпу шкоду для цивільних.
Мобільний зв’язок це не розкіш. Це елемент базової безпеки. І поки в небі гудуть дрони, саме зв’язок це перше, що рятує життя. А не останнє, що можна вимкнути.
Якщо ми дійсно прагнемо зберегти не лише територію, а й довіру громадян ми маємо будувати стратегії, а не просто рубати зв’язок.














