
Знищення «Іскандерів» у Брянській області: черговий провал російської армії чи нова стратегія ЗСУ?
Події останніх днів на російсько-українському фронті вкотре довели: українська армія не лише обороняється, а й діє на випередження. За даними українських спецслужб і джерел у силових структурах, 26-ту ракетну бригаду Росії, що базується у Брянській області, було атаковано в момент підготовки до ракетного удару по Україні. Знищено одну установку «Іскандер», ще дві серйозно пошкоджені й виведені з ладу. Все відбулося буквально за лічені хвилини до запуску ракет.
Що відомо про удар по Брянській області
Операція була ретельно підготовлена. Удар ЗСУ було нанесено саме в той часовий проміжок, коли розрахунки вже готували техніку до запуску. Це надзвичайно вразливий момент: ракети ще не запущено, але всі системи вже активні. Саме в такий момент знищення техніки гарантує максимальний ефект як у фізичному, так і в моральному сенсі.
Із трьох «Іскандерів» одна установка повністю згоріла, ще дві втратили функціональність. За попередньою інформацією, їх не вдасться відновити.
Чому це важливо і що тут не так у Росії
По-перше, йдеться про надзвичайно дороге й стратегічне озброєння. Один комплекс «Іскандер» коштує сотні мільйонів доларів. Це не звичайні «Гради», які виробляють десятками. Це точна, дорога зброя, якою Росія не може розкидатися.
По-друге, саме ця 26-та бригада вже не вперше фігурує у військових зведеннях її фіксували у спробах атак на Київ, Дніпро, Харків. Тобто йдеться не про випадкову ціль, а про удар по одному з ключових вузлів ракетної логістики.
По-третє і це ключове українська сторона змогла не лише виявити розгортання комплексу, а й завдати удару саме тоді, коли це принесло максимальний ефект. Це вже не оборона це наступальна розвідка й стратегія випередження. А отже, працюють і агентурні канали, і технічна розвідка, і дрони, і супутникові спостереження.
Чи причетний до цього Яндекс?
Паралельно в мережі обговорюється ще один цікавий феномен розмиті або «замазані» фрагменти на Яндекс.Картах. Користувачі виявили, що на деяких ділянках зображення навмисно затуманено або обрізано. Саме ці місця співпадають із розташуванням стратегічних об’єктів складів, військових частин, заводів.
І тут спрацьовує іронія: спроби щось приховати на мапі іноді дають протилежний ефект. Багато аналітиків як в Україні, так і за кордоном вказують, що ці розмиті фрагменти навпаки привертають увагу. А з урахуванням сучасних технологій супутникового аналізу, такі «плями» на мапі можуть стати підказкою, де саме щось цінне.
Немає підтверджень, що саме ці карти напряму допомагають українським військовим. Але їх наявність симптом російської непослідовності: замість замаскувати об’єкт вони мимоволі «підсвічують» його.
Росія знову втрачає ініціативу
Кожен подібний удар це не лише знищення техніки, а й демонстрація вразливості системи. Росія, яка роками будувала імідж військової наддержави, знову опиняється в ситуації, коли навіть власні засоби маскування стають джерелом ризику. А «вікно» для запуску ракети, що зазвичай триває кілька хвилин, виявляється достатнім для того, щоб українська армія завдала удару на випередження.
Ця операція в Брянській області показала одразу кілька речей:
- українська розвідка має глибоке проникнення в тил ворога;
- сучасна війна це не тільки фронт, а й дані, таймінг і технології;
- російська армія продовжує втрачати не лише ресурси, а й контроль над ситуацією.
Це вже не перший подібний успіх українських сил. Але кожен із них черговий сигнал, що війна XXI століття виграється не кількістю танків, а точністю, вмінням бачити, думати і бити у правильний момент. І схоже, у цій війні саме Україна показує, як це робити.















