
Удари по заводах Шахедів в Ірані та Росії: що це означає для України
У ніч на 13 червня світ прокинувся з новинами, які важко назвати локальними. Удар по стратегічному об’єкту в Ірані та майже одночасна атака по дроновому заводу в російській Єлабузі створили гучний резонанс. Обидва випадки не випадкові. І саме тому про них варто говорити не з точки зору ефектного заголовку, а в логіці геополітичної гри, що стає все менш контрольованою.
Іран: ціль Ісфахан
Перший епіцентр – місто Ісфахан, Іран. Удару було завдано по комплексу, який включає як ядерні дослідницькі потужності, так і виробничі об’єкти з розробки дронів, включаючи модифікації Shahed тих самих, що регулярно атакують Україну.
Що саме сталося?
За даними західних ЗМІ (CNN, BBC, Reuters), атака була високоточною й, за словами джерел у розвідці, досягла цілі на 100 %. Було знищено щонайменше 4 об’єкти інфраструктури, зокрема один з цехів зборки дронів. МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії) відреагувало одразу ж у перші години після удару. Організація не зафіксувала витоку радіації, але визнала, що обстріли зачепили охоронювані території.
Іранська сторона назвала пошкодження “незначними”, однак супутникові знімки свідчать про істотні руйнування на території промислового комплексу. Інформацію про удар не заперечено, а в політичній риториці Ірану це вже промовистий сигнал.
Росія: дим над Єлабугою
Майже синхронно в ніч на 13 червня удари зазнала й фабрика з виробництва Shahed у російській Єлабузі (Татарстан). Це той самий об’єкт, який Україна раніше вже атакувала безпілотниками, і де, за відкритими джерелами, налагоджено збирання дронів за іранською ліцензією.
Що кажуть джерела?
Міноборони РФ традиційно мовчить або знижує градус. Але місцеві мешканці фіксували вибухи, дим, появу військових на території. Також є відео з наслідками атаки. Офіційного визнання пошкоджень немає, однак українська сторона підтвердила факт атаки й зазначила, що об’єкт “втратив працездатність”.
Чому ці об’єкти?
Shahed це не просто дрон. Це інструмент асиметричної війни. Він дешевий, простий у виробництві, ефективний як засіб психологічного й інфраструктурного тиску.
Знищення заводів, де виготовляють або модернізують ці безпілотники, це:
- пряма атака на бойову логістику ворога;
- спроба порушити безперервність постачання дронів до фронту;
- удар по символічному альянсу Росія-Іран, який посилюється вже не тільки економічно, а й воєнно.
Чому удари відбулися одночасно?
Можлива відповідь координація зусиль. Офіційно жодна зі сторін (Ізраїль, США чи Україна) не взяла на себе відповідальність, однак:
- форма атак ідентична: високоточні удари по ключових виробничих вузлах.
- таймінг співпадає: обидві атаки сталися в одну ніч, що знижує ймовірність випадковості.
- географія продумана: удари нанесено по ланцюгу виробництва Shahed в Ірані (основа) і в Росії (збірка).
Це виглядає як сигнал: незалежно від того, де ви виготовляєте дрони вас можуть дістати.
Що це означає для України?
Для України це важливий тактичний виграш. Якщо дронів стане менше, навіть на 10-15 %, це:
- знизить інтенсивність атак по критичній інфраструктурі;
- дозволить зекономити ресурси ППО;
- дасть простір для перегрупування оборони.
Але стратегічно це тільки один бій у великій війні.
Що далі?
Реакція Ірану поки що стримана, але з вуст посадовців уже звучить теза про “право на відповідь”. Росія мовчить як завжди, але з кожною атакою її оборонна вразливість стає очевиднішою.
Прогноз:
- Іран може активізувати підтримку РФ, передаючи ще більше дронів, технологій або навіть ракет.
- Росія активізує атаки у відповідь, аби продемонструвати, що контроль над повітрям ще зберігається.
- Захід може посилити тиск на Іран, адже ситуація з ударами вже зачепила інтереси МАГАТЕ.
Ці удари це не просто атака на заводи. Це удар по символу. Символу безкарності, символу зламу правил. Світ більше не сприймає територію Ірану чи Росії як “недоторкану”. І це змінює логіку війни.
Бо війна вже не тільки на лінії фронту. Вона у глибокому тилу. І в кожній атаці спроба не лише зруйнувати корпус дрона, а й відновити баланс відповідальності.
Це вже не лише оборона України це глобальна гра. І в ній усе частіше починають звучати нові правила.















