Чому США відкладають санкції проти Росії — пояснюємо на тлі нових пріоритетів
На тлі ескалації на Близькому Сході та внутрішніх політичних пріоритетів Сполучених Штатів, законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, який обговорювали у Сенаті, відкладається щонайменше до липня. Це рішення викликало хвилю обговорень в українському інформаційному полі. Але чи справді варто бити на сполох?
Що сталося
Сенат США не включив у червневий порядок денний законопроєкт, який передбачає масштабні санкції проти Росії. Йдеться, зокрема, про запровадження вторинних санкцій, підвищення тарифів на російські енергоносії та обмеження для міжнародної торгівлі, пов’язаної з Москвою. Автори законопроєкту сенатори-республіканці Ліндсі Ґрем та Бен Кардін подали документ ще раніше цього року. Він має широку підтримку серед сенаторів обох партій.Проте, як визнав сам Ґрем, нині в центрі уваги американських політиків загострення ситуації між Ізраїлем та Іраном:
“Зараз усе змінюється через Іран… Це не означає, що я забув про Росію чи Україну. Зовсім ні. Іран у центрі уваги, але це питання скоріше раніше, ніж пізніше”.
Ці слова не виправдання, а відображення реальної динаміки американської політики: тут завжди діють за принципом пріоритетності загроз.
Подвійний тиск: зовнішній та внутрішній
Рішення відкласти розгляд санкцій продиктоване не лише геополітикою. Ще один вагомий чинник внутрішня економічна політика США. Команда президента Трампа активно просуває податковий законопроєкт, який має стати ключовим елементом передвиборчої програми. А отже у червні значна частина енергії Сенату йде саме на нього.
Варто враховувати: кожен додатковий день засідань розписаний буквально погодинно. Якщо тема Росії тимчасово не фігурує це не зрада, а наслідок політичної конкуренції за увагу.
Чому липень ключова дата
Попри затримку, сам законопроєкт не відкликаний і не забутий. Більше того, за словами сенатора Джона Тюна, його розгляд планують вже в липні. І це важливий сигнал. Він означає, що тема російських санкцій залишається на порядку денному, але в інституційному ритмі США: без паніки, без криків, у черзі до голосування.
Водночас залишається невизначеним ще один момент: адміністрація Трампа нібито прагне включити до законопроєкту поправки, які дозволили б президенту зупиняти чи пом’якшувати санкції за власним рішенням. Це вже може стати проблемою бо така можливість нівелює сенс самого документа.
Актуально
Що це означає для України
З одного боку, ми маємо зберігати тверезість: підтримка України в Конгресі США лишається сильною. Сенатори обох партій неодноразово заявляли про необхідність притягнути Росію до відповідальності економічними методами. Більше того, цей законопроєкт фактично готувався у координації з європейськими партнерами.
З іншого боку це урок. У світі немає вічних пріоритетів. Геополітика – це не гра на симпатіях. Це гра на інтересах. Якщо Україна хоче залишатися на політичному радарі союзників, вона має не просто чекати на рішення, а постійно комунікувати, аргументувати, пропонувати формат дії.
Відкладення санкцій не провал, але й не перемога. Це момент істини, коли ми маємо усвідомити: увага світу не належить нам автоматично. Її треба виборювати щодня фактами, довірою, партнерством. І поки Росія намагається скористатися будь-якою паузою ми маємо бути тими, хто не зупиняється.
Бо час для дій – це не гасло. Це вимога реальності.
About the Author
Читати також:
Санкції, що говорять гучніше за слова: ЄС готує удар по Росії на тлі провалу переговорів 
Ілон Маск проти Трампа: що не так із «красивим» законом 
«Мир за будь-яку ціну це не мир»: чому Бріджит Брінк пішла у відставку і що це означає для України 
“Тіньовий флот” під ударом: Велика Британія завдає нового санкційного удару по Росії
