Третій раунд переговорів Україна–Росія в Стамбулі: що насправді стоїть за заявами Кремля
Розмови про переговори між Україною та Росією регулярно з’являються в інформаційному просторі. Востаннє після заяв Марії Захарової про нібито заплановану третю зустріч у Стамбулі. Її слова викликали резонанс. Але перш ніж радіти чи обурюватись, варто розібратися: що це за формат, що насправді відбувається і чи може це мати сенс для України.
Що сказала Росія
Російська сторона офіційно заявила: готова до нового раунду переговорів у Стамбулі після 22 червня. Йдеться про технічну зустріч, під час якої планується обговорити так звані «коментарі» до меморандумів, поданих обома сторонами раніше.
Формально це подається як продовження діалогу в рамках попередніх зустрічей. Але слід розуміти: мова не йде про мирну угоду, припинення вогню чи територіальні поступки. У кращому випадку – це обговорення гуманітарних тем, зокрема обміну полоненими та передачею тіл загиблих.
Що відповіла Україна
Офіційний Київ не підтвердив участь у третьому раунді. Більше того, жодна державна установа не озвучувала публічно ані дати, ані порядку денного. Проте джерела повідомляють: Україна не виключає формат консультацій, якщо це стосуватиметься суто гуманітарних питань без легітимізації РФ як переговорної сторони «на рівних».
Сигнал української влади зрозумілий: жодних компромісів за рахунок суверенітету не буде. Якщо й обговорювати щось із Москвою, то лише через медіацію (наприклад, Туреччини чи ООН) і лише в конкретних сферах як от обмін військовополоненими.
Що вже відбулося в попередніх раундах
За лаштунками залишаються деякі реальні досягнення, про які публічно говорять нечасто. У рамках перших двох зустрічей:
- було повернуто понад 6 000 тіл українських військових;
- здійснено обмін пораненими та неповнолітніми полоненими;
- опрацьовано кілька каналів комунікації, зокрема через Туреччину, ОАЕ, ООН.
Ці кроки результат технічних переговорів, не політичних домовленостей. І тут важливо розділяти поняття: перемовини про гуманітарні питання не рівнозначні мирним переговорам.
Чи буде третя зустріч
Ймовірно – так. Росія вже кілька разів публічно заявляла про готовність прибути до Стамбула після 22 червня. У Кремлі це озвучував і Пєсков, і Захарова. Проте формат залишиться технічним, без присутності перших осіб.
Головна мета РФ створити картинку: мовляв, Україна веде діалог, тому санкції зайві, а підтримка Заходу неактуальна. Це медійний маневр, не реальний процес врегулювання.
Чого хоче Росія насправді
Поки РФ публічно заявляє про «готовність до діалогу», у той самий час вона:
- обстрілює Київ, Харків, Одесу і Дніпро;
- намагається просуватися на Донбасі;
- блокує гуманітарні місії в окупованих регіонах;
- використовує переговори як привід для зняття санкцій.
Це не про мир. Це про виграш часу і зниження міжнародного тиску.
Що це означає для України
- Публічні заяви РФ не варті довіри жоден пункт попередніх домовленостей не був виконаний повністю.
- Участь у технічних консультаціях можлива, але без поступок, без легітимізації Кремля і тільки з чіткими обмеженнями.
- Україна має говорити не про «переговори», а про умови безпеки, повернення полонених і притягнення Росії до відповідальності.
Так звані «треті переговори» в Стамбулі не про мир, а про інструменти. Для РФ – це інформаційна кампанія. Для України – шанс повернути своїх. Але ми маємо пам’ятати: жодна зустріч не має сенсу без довіри і результату.
Світ не має забути, хто агресор. І ми не маємо дати цього зробити.
Бо мир – це не про слова. Це про відповідальність. І він можливий тільки тоді, коли агресор програв.
About the Author
