
Тимчасовий захист українців в ЄС продовжено до 2027: що зміниться
Без черг, без нових заяв, без зміни умов. 13 червня 2025 року Рада Європейського Союзу одностайно погодилася продовжити тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни. Новий строк до 4 березня 2027 року. Це означає ще майже два роки стабільного статусу для мільйонів громадян України, які перебувають у країнах ЄС. Але за цим рішенням не лише добрі новини. У кожній країні свої правила, обмеження, переваги. А ще один важливий виняток: Данія.
Розбираємося, що ухвалили в Брюсселі, як працює система тимчасового захисту, кого вона охоплює і чого чекати далі.
Що таке тимчасовий захист і чому він продовжений
Це не статус біженця. Це особливий механізм, передбачений Директивою 2001/55/EC, яку ЄС активував 4 березня 2022 року вперше за 20 років. Він дозволяє надати масовий захист людям, які втікають від війни, без довгих процедур притулку.
Після вторгнення Росії всі 27 країн ЄС (за винятком Данії про це нижче) погодилися відкрити цей механізм для українців. Статус автоматично дає:
- дозвіл на проживання;
- право на працевлаштування;
- доступ до базової медичної допомоги;
- право на освіту для дітей;
- соціальну підтримку (в кожній країні різна).
Початковий строк дії один рік. Потім подовження до двох. Потім ще на рік. І от тепер, у 2025-му, ухвалене продовження ще на один рік до березня 2027 року.
Що саме ухвалила Рада ЄС 13 червня 2025 року
Рішення не змінює принципів і не вводить нових умов. Усі українці, які вже отримали тимчасовий захист, не повинні подавати повторні заяви. Продовження автоматичне. Це означає:
- не потрібно знову йти до міграційних відомств;
- не потрібно підтверджувати право на захист;
- не потрібно проходити нові процедури чи доводити “продовження ризиків”.
Однак кожна країна-член сама вирішує, як саме технічно оформити продовження. Десь посвідки видаються на рік одразу, десь треба фізично оновити картку.
Які країни ЄС погодилися і хто не бере участі формально
Усі 27 країн-членів ЄС погодили продовження. Проте формально одна держава Данія не застосовує цю директиву, бо має так званий “opt-out” щодо спільної політики ЄС у сфері міграції.
Повна участь:
26 країн, серед них:
- Німеччина, Польща, Франція, Італія, Іспанія;
- Нідерланди, Чехія, Литва, Латвія, Естонія;
- Хорватія, Словенія, Австрія, Бельгія, Словаччина, Румунія тощо.
Особливий випадок Данія:
- Данія не застосовує Директиву 2001/55/EC;
- Водночас, країна ухвалила власне національне рішення надати українцям захист за аналогічною моделлю;
- Умови приблизно ті самі: дозвіл на проживання, праця, допомога, але в межах данського законодавства, а не права ЄС.
Ірландія історичний виняток, який вже не актуальний:
- Формально має “opt-out”, але з 2003 року добровільно застосовує директиву. Для українців повний набір прав.
Скільки українців зараз перебувають під тимчасовим захистом
Станом на травень 2025 року в ЄС перебувають близько 4,3 мільйона українців, які мають цей статус. Найбільше у:
- Німеччині (понад 1 млн),
- Польщі (понад 900 тис.),
- Чехії (понад 300 тис.),
- Італії, Іспанії, Нідерландах, Франції від 100 до 200 тис.
Більшість – це жінки та діти, які виїхали після лютого 2022 року.
Чи зміняться права українців після продовження?
Ні. Усі права зберігаються. Зокрема:
- можливість офіційно працювати;
- безкоштовна базова медична допомога (або зі знижками);
- доступ до освіти (діти на загальних умовах, дорослі залежно від країни);
- соціальні виплати або допомога на проживання за національними стандартами;
- можливість переміщення в межах Шенгену (але проживати тільки в тій країні, яка надала статус).
Що буде після 2027 року?
Це питання вже обговорюється на рівні Єврокомісії. Пропонуються три основні варіанти:
- Переоформлення на довгострокові статуси:
- робоча віза;
- навчальний дозвіл;
- дозвіл на проживання через інтеграцію або сім’ю.
- Добровільне повернення:
- Програми підтримки для тих, хто хоче повернутись до України (наприклад, квитки, одноразова допомога).
- Новий механізм або перехідний період:
- У разі збереження загроз можливе ще одне подовження або створення окремої “української” програми інтеграції.
Поки що конкретних рішень немає. Але країни готуються до того, що частина українців не повернеться одразу після завершення війни і потребуватиме нового статусу.
Чому це важливо
Це рішення не просто технічне продовження статусу. Воно:
- гарантує стабільність мільйонам українців;
- знижує навантаження на міграційні служби;
- дозволяє родинам планувати життя, навчання дітей, роботу без страху втрати статусу;
- показує, що ЄС готовий далі підтримувати Україну не лише зброєю, а й гуманітарно.
Утім, це також означає: час думати наперед. Що буде після 2027? Який статус оформити? Як підготуватись до можливих змін? Це ті питання, які тепер постають не тільки перед державами, а й перед кожним громадянином України, який живе за кордоном.
Тимчасовий захист не вічний. Але поки він є – це шанс. Шанс на безпеку, стабільність і вибір. А вибір – це те, чого в українців на Батьківщині зараз часто немає.















