Її тіло працювало як інкубатор: що сталося з Адріаною Сміт і чому це урок для всього світу

У лютому 2025 року в США сталася історія, яка змусила здригнутись навіть тих, хто звик до жорстких новин. 31-річна медсестра з Джорджії, Адріана Сміт, померла її мозок припинив функціонувати через крововилив. Але її тіло продовжували підтримувати в життєвому стані чотири місяці. Не тому, що вона мала шанс вижити. А тому, що в її утробі був плід. А закон забороняв припинити цю вагітність.

Що сталося: хронологія подій

Адріана була на 9 тижні вагітності, коли впала в кому. Медики підтвердили: мозкова смерть. Це юридично і медично смерть. Проте апарати життєзабезпечення не відключили. У штаті Джорджія діє закон, відомий як LIFE Act, який забороняє аборти після 6 тижнів вагітності, якщо зафіксовано серцебиття плоду.

У випадку Адріани, плід ще жив. І попри те, що її тіло починало розкладатися, його підтримували в штучному стані, як інкубатор. Родина була проти. Вони хотіли дозволити Адріані спокійно піти, але лікарі сказали: це буде вважатися абортом і це незаконно.

Юридична плутанина: що каже закон

• LIFE Act (Джорджія, 2019, набув чинності 2022) забороняє аборти з 6 тижня вагітності, включно у випадках, коли зафіксовано серцебиття плоду.
• Закон не містить прямих інструкцій, що робити у випадку мозкової смерті матері.
• Лікарі боялись кримінального переслідування за припинення життєзабезпечення попри те, що на момент смерті Адріани вона вже не була юридично живою людиною.

Це створило ситуацію, де страх перед покаранням переміг здоровий глузд. Навіть Генеральний прокурор штату пізніше визнав: відключення апаратів не було б абортом. Але лікарі діяли з обережності бо закони в Джорджії дуже жорсткі.

Народження Чанса: дитина з тіла мертвої матері

У червні 2025 року медики зробили операцію, яку формально назвали кесаревим розтином. Але фактично – це був розтин трупа. Адріана вже давно була мертва. Від неї лишалося лише тіло на апаратах.

Малюк, якого назвали Чанс (“шанс”), народився вагою менше 600 грамів. У нього діагностовано гідроцефалію, медики не виключають серйозні когнітивні та фізичні порушення. Зараз він у реанімації. Його життя під загрозою. І родина змушена виходжувати дитину, народження якої вони не обирали.

Родина без вибору

Мати Адріани, Ейпріл Ньюкірк, прямо сказала в інтерв’ю: вони хотіли аборт. Вони не хотіли, щоб тіло доньки використовували як інкубатор. Але лікарі не дозволили. Вони назвали те, що відбувалось, “тортурами” чотири місяці штучного існування без надії, лише через страх порушити закон.

Що з цим не так

1. Тіло жінки не має бути знаряддям держави. Використання мертвого тіла як «контейнера» – це етичний шок.
2. Закони, які не враховують винятків, калічать життя. У цьому випадку і життя родини, і, можливо, самого Чанса.
3. Права родини були ігноровані. Ніхто не запитував їхньої згоди на «використання» тіла доньки.

Що тепер робити

• Змінити законодавство: LIFE Act та подібні йому мають містити чітке визначення винятків зокрема, у випадках мозкової смерті.
• Забезпечити право на сімейне рішення у критичних ситуаціях, де пацієнт не може говорити за себе.
• Розширити поняття гідності в медичній практиці: не можна підтримувати тіло проти волі родини лише для біологічного процесу.
• Дати суспільну дискусію: чи маємо ми право перетворювати мертве тіло жінки в знаряддя втілення чиїхось політичних цілей?

Історія Адріани Сміт – це не лише трагедія однієї родини. Це попередження всім. Коли держава вирішує, що тіло жінки має служити навіть після смерті ми перестаємо бути людьми, а стаємо інструментами.

Можливо, Чанс справді має шанс. Але його життя не повинно було починатися так. І його мати мала право на спокій, а не на чотири місяці розкладу в ім’я закону.

Це не про аборти. Це про гідність. І про вибір, який має лишатись за людиною. Не за законом.

About the Author

Довженко Діана

Administrator

Привіт! Я Діана Довженко, феміністка, журналістка та письменниця, що не боїться викликати бурю і порушувати правила! Так, я та, хто любить ставити під сумнів стереотипи і розширювати межі можливого. Якщо ви шукаєте того, хто просто пише про те, що відбувається, то це не я. Моя мета розповідати не просто історії, а допомагати будувати новий світ, де кожен має право на свою унікальність і не боїться бути почутим. Мій девіз? «Якщо ти не борешся за свої права - значить ти не вартий того, щоб їх мати». І знаєте, я не просто розмовляю про це, я йду до цього кожен день через свої тексти, через кожну боротьбу, яка, на мою думку, варта того, щоб її вести. Я люблю науку, дослідження і нові горизонти. Тому завжди шукаю можливості зрозуміти більше про цей божевільний світ і поділитися цим із вами. Чому? Тому що я вірю: лише через пізнання та саморозвиток ми можемо зробити світ кращим. Якщо вам цікаво, що я думаю про світ, політику, науку та як змінювати життя на краще - вітаю, ви потрапили в правильне місце! PS Я завжди відкрита до нових можливостей і цікавинок, тому не соромтесь заглядати в мої статті і тримати руку на пульсі найсвіжіших ідей!

View All Posts

Читати також:

США вдарили по Ірану: що сталося, чим це загрожує світу і чому Україні варто бути уважною Новий Папа Римський Лев XIV: як Америка очолила Ватикан і що це означає для світу Переговори без миру: що сталося в Стамбулі між Україною та Росією 25 травня: ніч без захисту. Що означає наймасштабніша повітряна атака РФ для України і для світу