США вдарили по Ірану: що сталося і чому це небезпечно для всього світу
У ніч на 22 червня 2025 року світ прокинувся іншим. США завдали прямих ударів по трьох головних ядерних об’єктах Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфагані. Ці атаки стали не лише першим військовим втручанням Америки у конфлікт між Ізраїлем та Іраном, а й за словами самого Дональда Трампа – «приголомшливим військовим успіхом».
Та за гучними формулюваннями стоїть нова реальність: велика війна на Близькому Сході вже не теоретична. Вона почалась. І наслідки цього можуть зачепити не лише регіон, а й глобальну архітектуру безпеки – включно з Україною.
Що саме зробили США?
За офіційними повідомленнями, американські війська провели високоточні удари по об’єктах у Фордо, Натанзі та Ісфагані – ключових центрах іранської ядерної інфраструктури. Йдеться не про умовні обстріли – а про застосування надпотужної бомби GBU-57A/B Massive Ordnance Penetrator (MOP), яку ще називають «bunker buster».
Це 13-тонна боєголовка, створена спеціально для знищення підземних укріплень – і це її перше задокументоване бойове використання. Її можуть доставити лише важкі стратегічні бомбардувальники B-2 Spirit.
Фактично, США використали одне зі своїх найстрашніших неядерних озброєнь проти держави, яка перебуває в офіційному статусі «ворожої», але формально не є об’єктом війни.
Що сказав Трамп?
Президент США Дональд Трамп назвав операцію «військовою перемогою», яка повністю знищила іранську спроможність зі збагачення урану. Він заявив, що головна мета – ліквідація ядерної загрози з боку «держави-спонсора тероризму номер один». Також він подякував Ізраїлю за підтримку і не виключив нових ударів, якщо Тегеран «не погодиться на мир».
Варто розуміти: такі заяви Трампа – не лише риторика. Вони відображають його стиль керування зовнішньою політикою – жорстко, одномоментно, з фокусом на силову демонстрацію. Та чи є в цьому стратегія?
Реакція Ірану: загроза не зникла
Іран одразу звинуватив США у грубому порушенні міжнародного права, зокрема Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). У заяві атомного агентства Ірану йдеться:
«Ми ніколи не допустимо зупинки розвитку нашої ядерної програми».
Тобто, атаки не зупинили програму, а навпаки – надали їй нової політичної легітимності всередині країни. Тегеран уже здійснив ракетні обстріли території Ізраїлю у відповідь. І хоча жодна зі сторін не оголосила про початок повномасштабної війни – за фактом вона вже триває.
Ізраїль: надзвичайний стан і глибоке занепокоєння
Одразу після ударів уряд Ізраїлю оголосив надзвичайні обмеження по всій території країни. Заборонено будь-яку некритичну діяльність. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) закликала громадян дотримуватись інструкцій Внутрішнього командування.
Попри зовнішню впевненість, Ізраїль, схоже, усвідомлює: вдарити по ядерних об’єктах набагато легше, ніж стримати відповідь з боку держави, яка десятиліттями готувалась до «священної війни».
МАГАТЕ: міжнародна тривога
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) оголосило термінове засідання Ради керівників. За словами гендиректора Рафаеля Гроссі, ситуація – «невідкладна». Хоча поки що не зафіксовано підвищення радіаційного фону, саме факт ударів по ядерних об’єктах порушує всі базові принципи міжнародної ядерної безпеки.
МАГАТЕ також наголосило, що не давало жодної згоди на використання таких методів з боку держав – учасників ДНЯЗ.
Що це означає для світу?
Найгостріша небезпека – прецедент. Коли одна з ядерних держав здійснює напад на ядерну інфраструктуру іншої держави, не маючи мандату ООН – це руйнує саму логіку міжнародного права. Якщо сьогодні це виправдано «боротьбою з тероризмом», завтра таке ж право може заявити Росія, Китай або будь-хто інший.
Крім того, така ескалація створює ризики для енергетичних маршрутів, світових ринків нафти, глобального фінансового сектору й архітектури безпеки на всіх континентах.
А Україна?
Україна не є стороною цього конфлікту. Але його наслідки можуть бути болючими.
- Фокус США зміщується
Участь у ще одній великій війні – це завжди переорієнтація ресурсів. Навіть якщо Вашингтон продовжить підтримку Києва, реальний політичний і медійний фокус може зменшитись. - Ризики глобального дестабілізування
Якщо світовий порядок похитнеться ще більше, а міжнародне право стане ще менш дієвим, Україні буде складніше відстоювати свою правоту у трибуналах, переговорах і дипломатії. - Небезпечний прецедент
Якщо руйнування ядерних об’єктів без рішення Ради Безпеки ООН буде визнане прийнятним, аналогічна логіка може бути застосована будь-де. Зокрема – щодо української інфраструктури.
Тиша перед великою бурею?
Те, що відбулося – не «удар по об’єктах». Це удар по системі міжнародних стримувань. Це знак того, що один зі світових лідерів більше не грає за умовними правилами.
Наразі ситуація не вийшла з-під контролю. Але вона дуже близька до цього. Якщо Іран дасть симетричну відповідь по Ізраїлю або американських базах у регіоні – світ отримає повномасштабний конфлікт із непередбачуваними наслідками.
А ми – маємо дивитись не тільки на Схід, а й на Захід. Бо там – не лише союзники, а й гравці, що часом грають у свої ігри.
About the Author
Читати також:
ОПЕРАЦІЯ «RISING LION». Що означає удар Ізраїлю по Ірану і до чого це може призвести 
Ультиматум Трампа Ірану: два тижні до війни чи останній шанс на дипломатію? 
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює? 
Її тіло працювало як інкубатор: що сталося з Адріаною Сміт і чому це урок для всього світу
