Масована атака на Київ: 368 цілей, 354 збито. Що це означає?
Київ не спить. І не тому, що літо, спека чи сезон туристів. У ніч проти 23 червня Росія атакувала Україну 368 засобами повітряного нападу. Це – не просто цифра. Це – маркер нової фази війни, де головний акцент зміщується з психологічного тиску на системну ерозію тилу. І на це варто дивитися тверезо.
Що сталося: факт за фактом
За офіційною інформацією Повітряних сил ЗСУ, ворог використав:
- 352 дрони Shahed та інших типів
- 11 балістичних ракет “Іскандер-М” / KN-23
- 5 крилатих ракет “Іскандер-К”
Основним об’єктом атаки став Київ і область. Працювала авіація, ППО, РЕБ, мобільні вогневі групи.
Результат: 354 цілі знешкоджено. І це – абсолютний рекорд за всю повномасштабну війну.
Але є нюанси.
▪ Частина дронів була «локаційно втрачена» – це не знищення, а технічна втрата сліду.
▪ Понад 30 випадків прямих або уламкових влучань у столиці й області.
▪ За офіційними даними: 9 загиблих, понад 20 поранених.
Це – ціна навіть найуспішнішої оборони.
Чому Росія б’є так масовано?
Сьогодні вже очевидно: мета таких атак – не точкове знищення військових об’єктів. Її головна задача – перевантажити систему ППО, вивчити її слабкі місця, зламати тилову стійкість і створити «психологічну втому». Якщо кожна ніч – як лотерея, це виснажує. Коли люди не знають, чи спатимуть у ліжку, чи на підлозі коридору – це впливає глибше, ніж сирена. І в цьому стратегія ворога працює на знос: як інфраструктурний, так і ментальний.
Що не спрацювало в цю ніч?
- Вікна. Майже всі уламкові травми у постраждалих – через скло.
- Міграція під час тривоги. Багато людей намагались «перебігти» у безпечніше місце – саме в ці моменти траплялись влучання.
- Інформаційна тиша. Не всі знали, які райони були під найбільшим ризиком – а на фоні тотальної атаки ця інформація критична.
І що тепер?
Україна вистояла. Але вартість цього вистоювання – життя мирних жителів. Це змінює наратив: ми більше не можемо сприймати масовані атаки як виняток. Вони – нова норма. І водночас це означає: кожна країна, яка хоче допомогти – повинна змінити темп і масштаб цієї допомоги.
Важлива відповідь партнерів: Норвегія та Нова Зеландія
Одразу після обстрілу – новини з Норвегії. Міністерство оборони заявило: починає виробництво морських безпілотників разом з Україною. Це не просто техніка – це локалізація виробництва, тобто перенесення технологій сюди, на нашу землю. Це означає: довіру, інвестиції та довгострокову підтримку. Паралельно – Нова Зеландія. 9,4 млн доларів допомоги. Частина – на дрони, частина – на гуманітарку, частина – на доступ до супутникових знімків. Не найбільша країна світу. Але показує, що українська війна – не локальний конфлікт, а глобальний тест для світу.
Актуально
Головне: що варто зрозуміти кожному
- Не ігнорувати тривогу. Ніколи.
Навіть найкраща ППО не гарантує нульового ризику. - Мати план на кожну ніч.
Знати, де ховатись, як швидко дістатись безпечного місця, не панікувати. - Тиск війни – стратегія Росії.
Якщо ми реагуємо втомою – вони виграють частину битви. Якщо – спокійним продовженням життя з увагою до безпеки – вони програють.
Ця ніч не стане останньою. Але вона показала:
– ми вже маємо систему, що здатна зупинити більшість цілей;
– але кожна втрата – це нагадування, що “майже все” недостатньо;
– і що Україна потребує не просто солідарності, а рішень.
Поки Росія випробовує наші системи – ми повинні випробовувати їхню. І показувати, що навіть під масованими ударами ми не схиляємось – ми адаптуємось, відповідаємо і рухаємось далі. Системно. Структурно. З вірою в людей, а не лише в залізо.
About the Author
Читати також:
Нічна атака на Київ: як працюють “шахеди” зі шрапнеллю та що робити в разі ураження 
355 дронів, заява Трампа і вертоліт Путіна в зоні атаки: нова фаза війни чи сигнал для Заходу? 
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює? 
Куди Росія готує удар і чому вивантажує “заморожені тіла”: нова фаза тиску?
