Спецтрибунал без імунітетів: як світ готується судити керівництво рф
25 червня 2025 року може стати символічним днем для України та всієї системи міжнародного правосуддя у Гаазі готуються підписати угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Це не просто дипломатична подія. Це результат дворічної юридичної боротьби, тонкої роботи з партнерами та спроби вирішити те, з чим Міжнародне право досі не справлялось: як покарати керівництво країни-агресора за сам факт початку війни.
Центральним документом цього процесу став Статут Спеціального трибуналу, який вже оприлюднено на сайті Ради Європи. Саме він визначає, як і кого судитимуть, що буде з імунітетами високопосадовців, які злочини підпадають під юрисдикцію трибуналу, і якими нормами керуватиметься ця інституція.
Чому не достатньо МКС і чому потрібен окремий трибунал?
Багато хто ставить логічне запитання: адже ж існує Міжнародний кримінальний суд (МКС) чому б не використовувати його механізми для покарання агресора?
Відповідь криється в юридичних нюансах. МКС справді розслідує воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. Проте коли йдеться про злочин агресії, виникають об’єктивні правові перешкоди:
- МКС має юрисдикцію лише над державами-учасницями Римського статуту. рф не є учасником.
- Аби МКС міг переслідувати керівництво рф за агресію, потрібна згода Радбезу ООН де москва має право вето.
Саме тому ще у 2022 році Україна почала просувати створення окремого міжнародного трибуналу. Ця ідея отримала широку підтримку: десятки країн, зокрема члени G7, висловилися за. І саме Рада Європи стала тією платформою, яка погодилася взяти на себе цю ініціативу.
Статут: на основі чого його розроблено?
За словами Ірини Мудрої, статут ґрунтується на статті 8 bis Римського статуту МКС, яка визначає, що є злочином агресії, а також на резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН. Остання це базовий міжнародний документ, ухвалений ще у 1974 році, який визначає, що таке «агресивна війна» і які її критерії.
Таким чином, Україна й Рада Європи:
- поєднали сучасне міжнародне кримінальне право з класичними принципами ООН;
- випрацювали чітке формулювання злочину агресії без розмитих термінів;
- заклали фундамент, який дозволяє притягнути до відповідальності вище військово-політичне керівництво держави-агресора, зокрема за рішення про початок повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Найважливіше: у статуті немає персональних імунітетів
Це головна перемога української юридичної дипломатії. У документі прямо відсутні положення про недоторканність глав держав чи урядів. Це означає:
- прокурор трибуналу зможе видавати обвинувальні акти проти президента рф, прем’єра чи міністра закордонних справ;
- попри дипломатичний статус, звинувачення може бути оприлюднене й передане суду;
- винесення вироку стане можливим після того, як фігурант втратить посаду (саме тоді спадає імунітет).
Цей підхід дозволяє одночасно запустити юридичний процес уже зараз, і не порушити міжнародну практику щодо чинних лідерів, де питання імунітету чутливе.
Повноцінна міжнародна юрисдикція
Трибунал не буде гібридним або національним. Він отримає статус незалежної міжнародної інституції, створеної на основі двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи. Це означає:
- повну автономність від українського чи будь-якого національного законодавства;
- можливість діяти від імені світової спільноти;
- легітимність у міжнародних інстанціях.
Актуально
Вироки in absentia навіть без присутності підозрюваного
Ще один ключовий елемент Статуту закладений механізм заочного розгляду справ (in absentia):
- якщо обвинувачений переховується або перебуває в іншій державі трибунал все одно може ухвалити вирок;
- єдине виключення «тріумвірат» (президент, прем’єр, голова МЗС рф), якщо вони ще при владі;
- ця норма відкриває шлях до вироків навіть проти військового керівництва Білорусі чи КНДР, якщо їх буде залучено до агресії.
Доповнення до МКС, а не дублювання
Важливо: трибунал не вступає в конфлікт із Міжнародним кримінальним судом. Його діяльність доповнює МКС. Якщо підозрюваного буде передано до юрисдикції МКС, процес у трибуналі призупиняється. Це дозволяє зберігати правову цілісність і уникнути конфлікту юрисдикцій.
Що далі?
- 25 червня підписання угоди у Гаазі між Зеленським і генсеком Ради Європи Аленом Берсе.
- 2026 рік імовірна дата початку роботи трибуналу.
- Нідерланди вже висловили готовність прийняти його на своїй території.
Юридична правда як спадщина
Ірина Мудра прямо порівнює майбутні обвинувальні акти трибуналу з Нюрнберзьким процесом. Вони мають стати не лише основою для конкретних вироків, а й формалізованою правдою: хто розпочав цю війну, коли і як. Це не політика, а чітка юридична відповідь, з усіма наслідками для майбутньої історії.
About the Author
