ЄС без Угорщини: 30 мільярдів євро, зброя та перемовини про вступ України
На перший погляд формальна заява Європейської Ради. На практиці черговий тест на стійкість Євросоюзу перед обличчям війни в Україні. 26 з 27 держав-членів ЄС, без участі Угорщини, підтвердили свою підтримку України. Вони домовилися надати понад 30 мільярдів євро фінансової допомоги у 2025 році, посилити військову підтримку, розширити санкції проти Росії та зробити крок до відкриття переговорів про членство України в ЄС.
Чому ці рішення важливі? І чому те, що не підписав Орбан, не робить ці зобов’язання менш значущими?
€30,6 мільярда на допомогу не в теорії, а в цифрах
Ухвалений документ містить чітке зобов’язання: ЄС надасть Україні 30,6 млрд євро у 2025 році. Це не абстрактна обіцянка, а сформований пакет підтримки, що вже частково почав діяти.
- €3,5 млрд виділено через так званий Ukraine Facility новий інструмент довгострокової макрофінансової допомоги, який має працювати впродовж кількох років.
- €7 млрд через ініціативу ERA від країн G7. Це кошти, отримані з надприбутків заморожених російських активів. Тобто: частина російських грошей фактично піде на відновлення того, що сама Росія зруйнувала.
- Решта коштів у процесі погодження і деталізації, але загальний обсяг визначений і підтриманий усіма країнами ЄС, окрім Угорщини.
Угорщина заблокувала включення пункту про фінансову допомогу в офіційні висновки Європейської Ради, але 26 країн вирішили зафіксувати свою позицію окремо політична згода є і механізм запуску не залежить від Будапешта.
Потреби армії: не «про зброю», а про виживання
У висновках чітко наголошується: Україна потребує більше засобів протиповітряної оборони, засобів боротьби з дронами та артилерійських снарядів великого калібру. Це пряма відповідь на поточну ситуацію посилення авіаційних і дронових атак з боку Росії в червні-липні 2025 року.
ЄС не лише визнає ці потреби він закликає держави-члени активізувати зусилля, у тому числі шляхом спільних закупівель, перекидання залишків зі складів та роботи з виробниками озброєння в Європі.
Це також є частиною ширшого підходу, який у документі названо «мир через силу». Тобто не мир як результат поступок, а мир як наслідок спроможності оборонятися.
Актуально
Санкції: новий акцент «тіньовий флот»
ЄС готує новий санкційний тиск проти Росії, зокрема проти так званого shadow fleet тіньового флоту, яким Росія перевозить нафту в обхід санкцій.
Чому це важливо? Бо саме тіньовий флот забезпечує до 30% доходів Росії від експорту нафти в обхід обмежень. Ці судна працюють без страховки, змінюють прапори, вимикають навігацію, створюють екологічні ризики та фінансують війну.
Лідери ЄС зазначили: санкції не символ, а конкретний інструмент обмеження спроможності Росії продовжувати агресію. Нові кроки можуть включати заборону обслуговування таких суден у європейських портах, блокування страхування і штрафи для компаній, які беруть участь у таких операціях.
Переговори про членство: рух уперед попри скепсис
Європейська Комісія підтвердила: Україна виконала необхідні умови для відкриття першого переговорного кластеру “Foundations” (засадничі принципи). Це означає, що ЄС визнає реальний прогрес у реформуванні інституцій, незалежності судової системи, боротьбі з корупцією.
26 лідерів ЄС підтримали початок наступного етапу відкриття нових переговорних кластерів після виконання критеріїв.
Угорщина виступила проти. Прем’єр Віктор Орбан публічно заявив, що війна в Україні є перешкодою для вступу і що ЄС «не повинен втягуватися в конфлікт із Росією». Напередодні саміту угорський уряд провів псевдореферендум, де 95% учасників висловилися проти вступу України хоча голосування не було міжнародно визнаним і не відповідало демократичним стандартам.
Попри це, ЄС продовжує офіційно рухатися вперед у процесі інтеграції України, наголошуючи, що рішення приймаються на основі заслуг, а не політичного шантажу.
Орбан і 26 інших: розкол чи нова єдність?
Те, що 26 країн ЄС публічно погоджують позиції без Угорщини, важливий прецедент. Це сигнал, що Євросоюз може діяти, навіть якщо хтось із членів використовує право вето як інструмент впливу.
Водночас це і виклик: структура ЄС передбачає одностайність у багатьох рішеннях, особливо в зовнішній політиці. Якщо Угорщина й надалі блокуватиме важливі ініціативи, це може підштовхнути до створення коаліцій “охочих” механізмів, коли країни об’єднуються без формального одностайного мандату.
Україні важливо не лише мати підтримку ЄС як інституції, а й працювати напряму з тими, хто готовий допомагати. І такий підхід уже спрацьовує приклад тому ініціативи від Німеччини, Франції, Польщі, Данії та країн Балтії.
Європейський Союз демонструє рішучу підтримку України на всіх рівнях:
- 30,6 млрд євро допомоги у 2025 році чітка цифра, а не декларація;
- акцент на ППО та боєприпасах відповідь на реальні потреби армії;
- санкції проти тіньового флоту влучання в одне з головних джерел доходів РФ;
- просування до членства в ЄС попри опір окремих урядів;
- готовність діяти без Угорщини прецедент і політична зрілість.
Підтримка України більше не є лише жестом солідарності. Це стратегічне рішення, продиктоване розумінням, що без сильної України не буде стабільної Європи. І попри спроби окремих політиків загальмувати процес рішучість 26 держав дає чіткий сигнал: ЄС з Україною. І не на словах, а в дії.
About the Author
Читати також:
Стамбул: переговори чи капітуляція? Що насправді відбувається і що вимагає Росія 
Контакт без гарантій: що насправді означає дзвінок Мединського до Умєрова 
30 днів для миру чи 30 днів для ілюзій? Що стоїть за європейським ультиматумом для України 
Коли одні йдуть, а інші залишаються: що насправді показав саміт G7 у Канаді
