
США запускають нову хвилю торговельної війни: що зміниться для світу та України
На початку липня 2025 року президент США Дональд Трамп публічно оголосив: найближчими днями Америка повідомить десятки країн про підвищення тарифів, а вже з 1 серпня нові ставки набудуть чинності. Йдеться не лише про Китай, а й про Індію, Таїланд, В’єтнам, країни ЄС, а також майже сотню інших держав. Паралельно Вашингтон активно просуває нові торговельні угоди з ключовими партнерами.
Що означають ці рішення для глобальної економіки, чому Білий дім знову обирає стратегію жорсткого протекціонізму і як це вплине на ринки, бізнес, Україну?
Що саме відбувається:
- Нові тарифи:
Трамп анонсував підвищення базової ставки мит на імпорт до 10% для більшості країн світу, із можливістю додаткових мит до 50% для окремих товарів чи держав.
Вищі тарифи стосуватимуться тих країн, які не погодяться на нові умови США.
Очікується, що рішення остаточно оприлюднять до 9 липня, а тарифи набудуть чинності з 1 серпня. - Торгова дипломатія й дедлайни:
Одразу після анонсу адміністрація Трампа розпочала “змагання” на поступки: країнам запропоновано домовитися про нові угоди чи надати доступ американським товарам інакше мита піднімуться автоматично.
За словами радників Білого дому, переговори ведуться з Індією, ЄС, В’єтнамом, Таїландом, а також із низкою країн БРІКС.
З країнами, що мають незначний товарообіг із США, будуть розіслані офіційні листи про підвищення тарифів. - Фінальний етап перемовин:
З деякими партнерами наприклад, із Великою Британією та В’єтнамом уже досягнуто “рамкових” угод, які слугуватимуть зразком для інших країн.
Індія та США, за даними індійських ЗМІ, можуть фіналізувати міні-угоду вже у найближчі дві доби.
Чому США обирають саме такий підхід
- Причини нового протекціонізму:
Основна мета політики скоротити торговий дефіцит, повернути виробництва до США, “змусити” країни з великим експортом до Америки відкривати свої ринки для американських товарів і послуг.
Трамп уникає формули “вільної торгівлі для всіх” і прямо заявляє: Америка має захищати власні інтереси і диктувати умови, якщо економіка цього вимагає. - Політичний контекст:
Рішення про нові мита ухвалюються на фоні перегонів за контроль над глобальними ланцюгами поставок, а також намагання знизити залежність від Китаю, БРІКС і країн, які “грають проти американських інтересів”.
Новий тарифний ультиматум покликаний створити короткостроковий тиск, але водночас стати “меседжем” для внутрішнього виборця перед майбутніми виборами.
Як реагують торгові партнери США
- Перемовини й поступки:
Таїланд для уникнення 36% тарифу вже погоджується відкрити ринки для американських товарів, збільшує закупівлі енергоресурсів і літаків Boeing.
Індія готова піти на часткові поступки заради “міні-угоди” із США.
Країни ЄС ведуть перемовини щодо пом’якшення нових мит, але вимагають, щоб угоди не були односторонніми. - Публічна критика:
Лідери БРІКС на саміті заявили, що зростання тарифів США є загрозою для світової торгівлі й закликають до реформ глобальних інститутів.
ЄС і країни Азії критикують Вашингтон за “шантаж” і підрив принципів СОТ, але одночасно готують власні поступки.
Що це означає для світової економіки
- Глобальні наслідки:
Якщо США підвищать мита для широкого кола країн, це стане новим ударом по принципах відкритої торгівлі, може призвести до нової хвилі “торгових воєн”, уповільнення зростання і зростання цін на імпорт.
Слабкі економіки, що залежать від експорту до США, можуть втратити частину прибутків, змушені будуть переорієнтуватися на інші ринки. - Для України:
Для України прямий вплив нової тарифної політики обмежений, оскільки обсяги торгівлі з США порівняно невеликі.
Водночас українські експортери мають стежити за змінами наприклад, у зерновому, аграрному чи металургійному секторах, які у випадку зростання глобальних тарифів можуть отримати нові виклики й ризики.
Чому ситуація виглядає напруженою, але не критичною
Більшість країн прагнуть домовитися з США до початку серпня, щоб уникнути автоматичного підвищення тарифів.
Однак досвід попередніх торговельних воєн показує: такі ультиматуми можуть бути й стартом для компромісу, і реальною загрозою для довіри у світовій торгівлі.
Коли економічна політика найбільшої економіки світу стає інструментом політичного тиску, глобальна система опиняється в зоні турбулентності.
Але навіть у таких умовах гнучкі країни можуть виграти: хто швидше перебудує свої ринки та домовиться про доступ, той отримає нові можливості.













