В Україні новий Кабмін. Що означає призначення Юлії Свириденко?
17 липня Верховна Рада призначила Юлію Свириденко премʼєр-міністеркою України. Це лише другий випадок в історії незалежної України, коли Кабінет очолила жінка. Її кар’єрний шлях від бізнесу й залучення іноземних інвестицій до державних фінансів, міжнародної співпраці та переговорів із західними партнерами. До цього Свириденко працювала першою віцепремʼєркою, очолювала Міністерство економіки, була заступницею голови Офісу президента й кілька років керувала департаментами розвитку на місцевому та державному рівнях.
Свириденко стала символом нового балансу: прагматична, стримана, з орієнтацією на інституційні зміни. Її репутація не скандальна, а швидше технократична. Водночас на старті роботи нового Кабміну одразу виник кадровий конфлікт, який поставив під питання не лише підхід до реформ, а й рівень прозорості державних рішень.
Кадрова інтрига: хто і чому не очолив БЕБ
Головна інтрига першого тижня ситуація довкола Бюро економічної безпеки (БЕБ). Це новий орган, який мав би стати центром боротьби з економічними злочинами замість податкової міліції. На конкурсі переміг Олександр Цивінський офіцер із багаторічним досвідом, який пройшов перевірки СБУ й працював у військовій розвідці.
Але 7 липня уряд відхилив його кандидатуру. Пояснення формально “законна процедура”, хоча в суспільстві рішення одразу викликало питання. Народний депутат Ярослав Железняк публічно запитав у Свириденко: чому переможець конкурсу так і не став директором БЕБ? У відповідь прем’єрка заявила, що уряд “мав право висловити свою позицію”, а процедура виконана згідно із законом та нормативними актами. Кожен міністр голосував, враховуючи інформацію, зокрема про можливі зв’язки кандидата з країною-агресором, яку надали міністр юстиції та міністр із євроінтеграції.
Сам Цивінський у відкритому зверненні наголосив, що не мав жодних “компрометуючих зв’язків”, має допуск до держтаємниці, проходив регулярні перевірки. Він поставив публічне питання: які саме безпекові аргументи стали підставою для відмови, якщо всі перевірки пройдено?
Закон чи політична доцільність: у чому суть конфлікту
Ситуація загострилась, коли депутати від “Європейської Солідарності” та “Голосу” зареєстрували постанову з вимогою негайно призначити керівника БЕБ, який переміг на відкритому конкурсі. Аргументація проста: закон “Про Бюро економічної безпеки” не передбачає дискреції уряду у відмові переможцю конкурсу Кабмін має формально призначити ту людину, яку визначила конкурсна комісія.
Однак, уряд оперує іншим тлумаченням: якщо є питання щодо безпеки або зв’язків кандидата з державою-агресором, Кабмін може не призначати навіть переможця конкурсу. Ключовий аргумент дані Служби безпеки України, які не були озвучені публічно.
У підсумку правова колізія: один табір посилається на формальну норму закону, інший на національні інтереси й повноваження уряду оцінювати повноту та достовірність відомостей про кандидата.
Що означає ця історія для державної довіри
Для нового Кабміну це стало першим серйозним іспитом. Вибір між формальною процедурою й “реальними ризиками” для національної безпеки це не лише питання закону, а й репутації уряду, прозорості державних рішень і довіри суспільства. Експерти й частина громадськості побачили у цій ситуації ознаки непрозорої гри “за закритими дверима” без публічного пояснення, чітких фактів і зрозумілих стандартів.
Антикорупційні організації звернули увагу на можливий відкат від європейських стандартів публічної служби й ризики для подальших реформ. Питання кадрової незалежності, прозорих процедур та підзвітності уряду не дрібниця, а фундаментальний критерій для оцінки зрілості нової влади.
Міжнародний контекст і наслідки для реформ
Ситуація навколо призначення директора БЕБ уже стала предметом обговорення серед міжнародних партнерів України, зокрема МВФ і Європейського Союзу. Швидке й прозоре вирішення кадрових питань у сфері антикорупції й безпеки одна з головних умов для фінансової підтримки й довіри до нової команди.
Водночас, рішення нового уряду Свириденко демонструє Кабмін прагне уникнути навіть теоретичних ризиків національної безпеки, навіть якщо це породжує критику та правові суперечки. Зрештою, це лакмусовий папірець: чи зможе нова команда знайти баланс між законом, інтересами суспільства та безпековою доцільністю і не втратити довіру суспільства та партнерів.
Призначення Юлії Свириденко це не просто зміна імен у Кабміні. Це символ нового підходу до управління країною: прагматизм, технологічність, орієнтація на реальні ризики. Однак саме на таких прикладах, як ситуація з БЕБ, суспільство судитиме про те, чи здатна нова команда грати чесно або ж ризик прозорості залишиться лише декларацією. Україна вкотре стоїть перед вибором: довіра через процедури, чи гнучкість через політичну доцільність. І цього разу, як ніколи, важливо, аби влада чітко пояснювала мотиви своїх рішень відкрито, відповідально, по-європейськи.
About the Author
Читати також:
Відставка уряду під час війни: чому політичні перестановки стали темою №1 
Україна та ОАЕ: історична угода про економічне партнерство, яка відкриває двері до глобального ринку 
Дах над головою після війни: як Україна створює нову житлову політику 
Коли одні йдуть, а інші залишаються: що насправді показав саміт G7 у Канаді
