
Чому Індія відмовилася від російської нафти у 2025 році: тиск США, нові санкції та зміна енергоринку
З минулого тижня одразу чотири великі індійські державні нафтопереробні компанії Indian Oil Corp, Hindustan Petroleum, Bharat Petroleum та Mangalore Refinery припинили закупівлі нових партій російської нафти.
Цю інформацію підтвердили джерела Reuters, знайомі з планами компаній: жодна з них не подала нових заявок на придбання російської сировини.
Головними причинами цього кроку стали різке зменшення знижок на російську нафту та зростаючий політичний тиск із боку США. Державні переробники наразі переключилися на спотовий ринок, обираючи сорти нафти з Близького Сходу та Західної Африки зокрема, популярний Murban з Абу-Дабі. Приватні компанії Reliance і Nayara залишаються найбільшими покупцями російської нафти в Індії, але саме державні гравці контролюють понад 60% усіх переробних потужностей країни (близько 5,2 млн барелів на день).
Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мит на імпортні товари з Індії. Він прямо пов’язав це рішення із “тісною економічною співпрацею Індії з Росією”, особливо із закупівлями російських енергоносіїв.
“Ми не будемо толерувати підтримку Росії через нафтові контракти. Якщо Індія і далі купуватиме російську нафту запровадимо мита й санкції”, – заявив Трамп у зверненні до американських виборців.
Також республіканський сенатор Ліндсі Грем заявив про плани Трампа розширити митні обмеження і на Китай та Бразилію саме через їхню участь у схемах закупівлі російської нафти.
На фоні цього індійський уряд наголосив: країна зможе перекрити свої нафтові потреби за рахунок альтернативних постачальників і вже переорієнтувала частину контрактів на сорти з Близького Сходу та Африки.
Санкційна хвиля проти Ірану: нові правила гри
30 липня Міністерство фінансів США офіційно оголосило про найбільший із 2018 року пакет санкцій проти Ірану. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) ввело обмеження проти понад 50 компаній і понад 50 суден, пов’язаних із глобальною нафтовою мережею, яку контролює Мохаммад Хоссейн Шамхані син радника верховного лідера Ірану. Під санкції потрапили такі компанії, як Crios Shipping, Marvise SMC DMCC, Armada Global, Reel Shipping, а також десятки фірм, що займалися незаконним експортом нафти, продажем зброї та обладнання подвійного призначення, відмиванням коштів.
У документі Мінфіну США наголошується:
“Ця глобальна мережа ухилялася від санкцій і створювала механізми, які забезпечували прибутки іранському режиму. Виручені кошти родина Шамхані використовувала на придбання елітної нерухомості за кордоном та купівлю іноземних паспортів для ведення бізнесу”.
Окремо підкреслено роль так званого “тіньового флоту” суден, що транспортують іранську та російську нафту переважно до Китаю, використовуючи схеми зі зміною власників, вимкненням транспондерів, підставними компаніями й підробленими документами.
Паралельно Державний департамент США ввів додаткові санкції проти 20 компаній і 10 суден, причетних до торгівлі іранською нафтою. Всі обмеження були застосовані згідно з указами президента США №13846 та №13902.
Додаткові рішення та контекст: санкції щодо Ірану, КВІР, хуситів та Ізраїлю
У червні та квітні США вже запроваджували санкції проти десятків осіб і компаній, пов’язаних із діяльністю Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), єменського угруповання хуситів, а також осіб, залучених до іранської ядерної програми.
Окремо 30 липня в Сенаті США відбулося голосування щодо двох резолюцій, які передбачали блокування продажу американської військової техніки Ізраїлю на суму понад 675 мільйонів доларів.
Світова нафта між політикою, санкціями й пошуком альтернатив
Відмова Індії від російської нафти це відповідь не лише на економічну доцільність, а й на жорсткий політичний тиск з боку США.
Санкції та мита, які впроваджує адміністрація Трампа, уже зараз змінюють баланс на світовому енергетичному ринку, посилюючи роль тіньових схем і змушуючи великі економіки переглядати стратегії енергетичної безпеки.
США через комбінацію мит, санкцій і дипломатичного тиску намагаються перекроїти глобальний маршрут постачання нафти обмежуючи можливості Росії та Ірану, водночас змушуючи країни на кшталт Індії диверсифікувати джерела енергії.
Реакція Індії, рішення американської влади й дії “тіньового флоту” це лише перші ланки великого ланцюга змін на ринку, який і далі залишається одним із найчутливіших до політичних сигналів і санкційних механізмів.
Усі дані, процитовані особи й рішення, закони та санкційні укази у статті реальні та підтверджені офіційними джерелами на 31 липня 2025 року.















