
Чому Верховна Рада відновила незалежність НАБУ та САП: головні зміни у 2025 році
31 липня Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому законопроєкт №13533, запропонований президентом Володимиром Зеленським, який стосується посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За це рішення проголосували 331 народний депутат із різних фракцій. “Слуга народу” дала понад дві третини голосів, але підтримали також “Європейська Солідарність”, “Батьківщина”, “Голос”, “Платформа за життя та мир”, групи “Довіра”, “Відновлення України” та інші. Важливо, що жодного голосу “проти” не було.
Президент Володимир Зеленський одразу підписав ухвалений законопроєкт, а текст був оперативно оприлюднений. Сам президент публічно подякував депутатам за єдність, наголосивши:
“Це гарантії нормальної, незалежної роботи антикорупційних органів, усіх органів правопорядку нашої держави. Дуже важливо, що держава дослухається до суспільної думки. Україна є демократією точно жодних сумнівів”.
Що передбачає новий закон: основні зміни та акценти
Зміст законопроєкту №13533 спрямований на посилення внутрішнього контролю та захисту незалежності ключових антикорупційних органів.
Головні нововведення такі:
- Внутрішній контроль і поліграф: всі співробітники НАБУ, САП, Бюро економічної безпеки, Офісу генпрокурора, ДБР і Нацполіції, які мають допуск до державної таємниці, мають проходити перевірку на поліграфі щонайменше раз на два роки. Мета виявлення можливих контактів з державою-агресором чи порушення стандартів безпеки.
- Перевірка СБУ: протягом півроку після набрання чинності закону Служба безпеки України повинна провести додаткову перевірку всіх співробітників з доступом до держтаємниці в перелічених відомствах.
- Розшук та екстрадиція: офіс генпрокурора та Мін’юст мають активізувати пошук і екстрадицію осіб, які ухиляються від правосуддя, зокрема фігурантів справ щодо корупції.
- Повернення активів: спільно з НАБУ, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіцією, АРМА та Державною службою фінмоніторингу посилюється механізм розшуку та повернення активів, здобутих злочинним шляхом, з іноземних юрисдикцій.
- Обмеження виїзду за кордон: на час дії воєнного стану працівники НАБУ можуть залишати Україну тільки у службових відрядженнях. Це рішення має запобігти спробам втечі чи зловживання службовим становищем під час війни.
Прийняттю цього закону передувала гучна криза довіри навколо незалежності антикорупційних органів. 22 липня парламент ухвалив попередній закон, який надавав генеральному прокурору, призначеному президентом, розширені повноваження щодо НАБУ та САП. Цей крок викликав різку реакцію експертної спільноти та тисячі протестів по країні.
Директор НАБУ Семен Кривонос відкрито заявив:
“Ця кампанія тиску пряма реакція на ефективність наших розслідувань, зокрема щодо високопосадовців та народних депутатів. Це рішення ставить під загрозу не лише роботу антикорупційних органів, а й євроатлантичні прагнення України”.
Громадськість та міжнародні партнери наголошували: справжня незалежність НАБУ і САП критично важливий критерій для інтеграції України в ЄС і НАТО, а також для довіри донорів.
Реакція антикорупційних органів та перспективи
Після гострої критики президент Зеленський анонсував новий законопроєкт, який фактично повертає незалежність НАБУ та САП і врегульовує спірні норми.
НАБУ та САП офіційно підтримали цю ініціативу. Антикорупційна спільнота відзначає:
“Широка підтримка у Верховній Раді це сигнал, що Україна здатна реагувати на суспільний запит і відновлювати довіру до своїх інституцій навіть у кризових умовах”.
Чи стане цей закон гарантією незалежності
Законопроєкт №13533 не лише фіксує нові процедури контролю та безпеки, а й має стати тестом для всієї системи державного управління:
- Чи буде реальною незалежність НАБУ та САП?
- Чи вистачить політичної волі, аби захистити розслідування проти високопосадовців?
- Чи зможе Україна довести партнерам і громадянам, що рухається шляхом справжніх реформ?
На сьогодні цей закон відповідь на тиск, спроба відновити баланс між контролем і незалежністю та приклад того, як криза може стати точкою зростання для інститутів демократії.
Прийняті зміни формують новий стандарт прозорості, контролю й підзвітності для антикорупційних органів. Але їх реальна ефективність залежатиме не лише від тексту закону, а й від подальших дій влади та суспільства.













