Національна опера Києва ставить «La Fille mal gardée»: новий культурний курс і відмова від російської класики
Улітку 2025 року Національна опера України у Києві презентувала прем’єру балету «La Fille mal gardée»Фредеріка Ештона один із найвідоміших британських балетів, що вперше поставлений в Україні у повному сценічному вигляді. Це не просто мистецька подія, а знаковий жест відмови від російського культурного домінування й офіційна відповідь на політику агресії.
Рішення про зміну репертуару та культурний бойкот російських творів не спонтанне. Ще у 2022 році Міністерство культури й Національна опера оголосили про зняття з афіші «Лебединого озера», «Жар-птиці», «Лускунчика» та інших класичних балетів і опер, пов’язаних із російським культурним простором.
Причина проста: будь-яке прославляння російської культури в українських театрах під час війни це мимовільна легітимізація агресора.
«Для нас культура перестала бути лише розвагою. Сьогодні вона інструмент захисту ідентичності й сигнал для світу: ми не дозволимо, щоб нас ототожнювали з російською традицією», – пояснює директор балету Нобухіро Терада.
Роками українські театри змушені були орієнтуватися на російський класичний репертуар насамперед, на вимогу меценатів, глядачів, а часто й державної політики попередніх десятиліть.
Репертуар театру це відображення того, якою країна бачить себе у світі. Тому рішення відмовитись від Тчаєвського, Стравінського, Прокоф’єва стало не лише протестом, а й прагненням віднайти власний голос у європейському і світовому культурному просторі.
Постановка «La Fille mal gardée» стала символічною не лише тому, що балет має британське походження, а й через його емоційну атмосферу легкість, гумор, життєствердження. У час, коли Україна переживає втрати і випробування, ця світла вистава стала для багатьох глядачів «ковтком повітря», на який вони чекали.
«Ми відмовляємось від репертуару, який асоціюється з імперською політикою та агресією. Натомість запрошуємо до Києва світових хореографів, щоб створювати нову традицію відкриту, європейську, гідну нашої історії», – зазначає керівництво театру.
Внутрішні суперечки: мистецтво й політика
Не всі в театральному середовищі сприйняли цю зміну однозначно. Частина артистів і митців вважає, що мистецтво повинно бути поза політикою, а заборона на російські твори це вимушене, але не завжди ефективне рішення.
«Творчість Чайковського, Стравінського чи Прокоф’єва не є надбанням сучасної Росії, це частина європейської спадщини. Але суспільний запит сьогодні однозначний ми повинні відчувати себе незалежними навіть на сцені», – розмірковує одна з провідних солісток театру.
З іншого боку, для частини молодих артистів та менеджменту відмова від російських творів це питання емоційної безпеки й історичної справедливості:
«Коли твоє місто обстрілюють, важко залишатися байдужим до символіки на сцені. Ми не маємо морального права грати російську класику, поки триває війна», – зазначає молода виконавиця Андріанна Шабаєва.
Постановка і міжнародна підтримка: новий рівень партнерств
Постановка «La Fille mal gardée» стала можливою завдяки підтримці західних партнерів і фонду Inspiration in Motion. Над проектом працювали відомі хореографи, зокрема Жан-Крістоф Лезаж, а провідні ролі виконували Ілона Кравченко, Микита Сухоруков, Даніїл Сілкін.
Більшість постановників і виконавців підкреслюють, що робота над британським балетом це ще й можливість заявити про себе у світовій мистецькій спільноті, долучитися до глобальних трендів і підтримати культурний діалог.
«Світ бачить Україну не лише як поле бою, а як країну, яка творить і будує нову ідентичність. Підтримка наших партнерів це визнання нашої боротьби за право бути почутими», – говорить один із продюсерів постановки.
Культурна незалежність як національна стратегія
Запроваджуючи політику бойкоту російської класики, Україна не просто реагує на сучасні виклики. Це довгострокова стратегія формування культурного імунітету здатності відмовлятися від символів минулого і створювати власний культурний простір.
Зміна репертуару в Національній опері це не просто зміна афіші, а глибокий сигнал суспільству: українська культура здатна самостійно визначати, що варте нашої сцени, і не залежати від імперських наративів.
Чому це рішення важливе для країни
- «La Fille mal gardée» стала подією не лише для театральної спільноти, а й для всього суспільства це свідчення зрілості й готовності до змін.
- Культурна незалежність, підтримана конкретними рішеннями та міжнародною співпрацею, зміцнює національну ідентичність у найскладніші періоди.
- Відмова від російського культурного контексту відкриває шлях для нових імен, сучасних творів і глибокого діалогу з європейським мистецьким простором.
Сьогодні Київська опера, обираючи новий репертуар, вибудовує не просто мистецьку, а справжню культурну політику країни із повагою до власної історії та відкритістю до світу.
About the Author
