
Нові повноваження Мін’юсту: доступ до банківської таємниці під час війни та міжнародних спорі
27 липня 2025 року Президент України підписав Закон України «Про факторинг», що вніс важливі зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відтепер Міністерство юстиції України отримало право безпосередньо звертатися до банків для отримання інформації, що становить банківську таємницю, коли йдеться про захист інтересів держави у міжнародних арбітражах, закордонних судах та юрисдикційних органах.
Стаття 60 Закону «Про банки і банківську діяльність» доповнена пунктом, що дозволяє надавати такі дані за письмовим запитом Мін’юсту на період воєнного стану та два роки після його завершення.
«Банки зобов’язані надавати інформацію, що містить банківську таємницю, за письмовим запитом Міністерства юстиції України з метою забезпечення представництва та захисту інтересів України у справах, стороною в яких є держава, у закордонних юрисдикційних органах та міжнародних арбітражах. Дане положення діє протягом воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення або скасування.»
Раніше навіть із мандатом на представництво держави в іноземних судах Міністерство юстиції не мало доступу до банківської таємниці без рішення суду чи інших спеціальних підстав. Це значно ускладнювало підготовку доказової бази у складних спорах особливо у випадках, коли йшлося про відшкодування збитків, заподіяних державі-агресору, чи виведення активів за кордон.
Правова логіка змін полягає у такому:
- Держава має бути рівноправним суб’єктом міжнародного процесу, а це неможливо без оперативного доступу до ключових банківських даних, які є доказом у спорах щодо активів або порушень.
- Діюче законодавство не містило належного механізму обмеження, закріплені у ст. 60 Закону «Про банки і банківську діяльність», гарантували лише дозвіл для певних державних органів і виключно на підставі судового рішення або в рамках кримінального провадження.
- Новий закон встановлює спеціальну процедуру виключно для воєнного часу і обмеженого післявоєнного періоду, що мінімізує ризики зловживань.
Баланс прав: інтереси держави та приватність громадян
Банківська таємниця одна з фундаментальних гарантій недоторканності приватного життя в Україні, закріплена як у Законі України «Про банки і банківську діяльність», так і у Конституції України (ст. 32). Проте Конституція передбачає можливість законодавчих обмежень прав під час воєнного стану, якщо це є необхідним в інтересах національної безпеки та захисту прав інших осіб.
Як юрист, підкреслюю:
- Нові повноваження Мін’юсту не є абсолютними: вони діють тільки за умов конкретного процесуального статусу держави як сторони у міжнародному чи закордонному спорі.
- Закон передбачає часові рамки дії норми: воєнний стан і два роки після його припинення, що відповідає принципу пропорційності.
- Доступ надається не до всіх банківських даних, а лише до тих, які прямо стосуються судового чи арбітражного процесу із захисту інтересів держави.
Практичні наслідки та ризики
Позитив:
- Україна отримує реальний механізм для захисту державних інтересів особливо у справах з країною-агресором та щодо міжнародних санкцій.
- Відтепер Мін’юст може своєчасно і повноцінно збирати докази щодо фінансових потоків, структури власності активів, фактів відчуження чи схеми виведення коштів за кордон.
Ризики та запобіжники:
- Можливість зловживань мінімізована завдяки процесуальній рамці (тільки у справах за участю держави), часовому обмеженню дії норми й контролю зі сторони банків та НБУ.
- Законодавство не дозволяє розкриття даних з особистих мотивів, у комерційних чи політичних інтересах сторонніх осіб.
- Доступ до банківської таємниці не означає автоматичного її розголошення: вся отримана інформація підлягає збереженню таємниці згідно із законом, а розкриття відбувається лише у межах судового або арбітражного провадження.
Нові повноваження Міністерства юстиції щодо доступу до банківської таємниці це вимушений, але цілком логічний і правовий крок у відповідь на виклики воєнного часу. Закон надає державі дієвий інструмент захисту національних інтересів на міжнародній арені, не руйнуючи принципи приватності, а лише коригуючи їх на період екстраординарних обставин.
Якщо в майбутньому воєнний стан буде скасовано, дія цієї норми автоматично завершиться через два роки. А за межами визначених випадків, отримання такої інформації й надалі залишатиметься недоступним.
Цей підхід приклад правової адаптації до надзвичайних викликів із дотриманням балансу між публічним інтересом і особистими правами громадян.













