Мирні переговори США, Росії та України: що насправді стоїть за “вигідними умовами” для завершення війни
У серпні 2025 року інформаційний простір сколихнула хвиля новин: США нібито запропонували Росії “вигідні умови” для завершення війни в Україні. Обговорення нібито відбулося під час зустрічі спецпосланця президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним у Москві 6 серпня. ЗМІ з посиланням на анонімні джерела та коментарі окремих європейських лідерів подають це як реальний злам переговорної ситуації.
Суть “умов”, які обговорюються в медіа:
- не мир, а припинення вогню між Україною і Росією
- відтермінування питання окупованих територій на 49 чи 99 років
- скасування більшості антиросійських санкцій та потенційне відновлення імпорту російських енергоносіїв до Європи
- відсутність пункту про невступ України до НАТО та відмови від підтримки Києва з боку союзників
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і президент Чехії Петер Павел прямо заявили: “усі хочуть, щоб війна закінчилася. Я думаю, що умови, на яких вона має завершитися це завжди найскладніше в цій справі”. Але, попри активну публічну риторику, ці умови залишаються неофіційними.
На сьогодні жодних офіційних підтверджень про узгодженість таких умов із боку США, Європейського Союзу чи Офісу президента України немає. Адміністрація США, включно з Білим домом і Держдепартаментом, не публікувала жодних документів чи спільних заяв, які б містили подібні пункти. Зустріч Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним у Москві також не анонсувалась офіційно американською стороною. Водночас у коментарях держсекретаря США Марко Рубіо звучить відвертість щодо складності переговорів:
“Знаєте, такі поступки це непросто. Їх іще потрібно “продати” публіці у своїй країні. Але я думаю, що можу сказати: усі хочуть, щоб війна закінчилася. Я думаю, що умови, на яких вона має завершитися це завжди найскладніше в цій справі”.
Рубіо підтверджує, що “зараз важливим елементом є погодження умов, на яких Росія погодиться припинити війну. Далі ці умови потрібно порівняти з очікування України та Європи, а тоді розпочати непростий шлях про перемовини щодо територій”.
Офіційна позиція України залишається незмінною:
“Наша спільна позиція з партнерами абсолютно чітка: війна має завершитись. І це має бути чесне завершення… Україна обов’язково захистить свою незалежність. Нам усім потрібен тривалий і надійний мир. Росія має закінчити війну, яку сама ж і розпочала.” – Володимир Зеленський.
Президент США Дональд Трамп чітко позначає:
“Ми вже практично наближаємося до цього. Але зараз ми ведемо дуже серйозні переговори про вихід з України, про врегулювання, завершення (війни – ред.)”.
Він встановив термін до 8 серпня, до якого Росія повинна або погодитися на мирну угоду, або будуть введені нові санкції, включно із так званими “вторинними” обмеженнями тобто санкціями проти країн, що купують російські енергоносії, зокрема Китаю та Індії.
Трамп підкреслює: “Санкції будуть, але, схоже, вони досить успішно їх уникають. Знаєте, вони хитрі люди, і їм досить успішно вдається їх уникати. Тож побачимо, що з цього вийде”.
Крім цього, у Вашингтоні активно розглядають варіанти впливу на “тіньовий флот” Росії, який обходить нафтові обмеження, і навіть питання про передислокацію військових потужностей. Держсекретар Марко Рубіо окремо наголошує на економічних важелях тиску:
“Путін перестане вбивати людей, якщо ціни на енергоносії знизяться ще на 10 доларів за барель. Він не матиме вибору, тому що його економіка у жалюгідному стані.”
Позиція Кремля не змінилася: Путін наполягає на виведенні українських військ із Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також на обмеженні чисельності української армії.
За кілька днів до візиту Віткоффа Москва дала зрозуміти: йти на поступки не готова, хоча у російських медіа обговорюється можливість “повітряного перемир’я”, щоби уникнути нових санкцій США.
Крім того, у Кремлі відкрито говорять про стратегію затягування часу використовуючи обіцянки перемир’я для збереження статусу-кво на окупованих територіях.
З боку ЄС звучать сигнали про готовність шукати компроміси, але жодних офіційних підтверджень, що “вигідні умови” погоджені чи навіть предметно обговорюються, немає. Більше того, у заявах лідерів НАТО як, наприклад, у спільній заяві президентів країн Балтії, Фінляндії та Польщі міститься чітка вимога зберігати санкційний тиск на Росію, особливо щодо “тіньового флоту” та енергетичного сектору.
Що стоїть за інформаційними “зливами”
Аналіз джерел показує:
- Найбільш гучні “вигідні умови” обертаються довкола анонімних витоків і політичних коментарів.
- Офіційні позиції залишаються жорсткими щодо територіальної цілісності України й санкцій проти РФ.
- Імовірніше за все, подібні інформаційні кампанії використовуються для “тестування реакції” суспільства, впливу на переговори й підготовки ґрунту для реальних дипломатичних поступок у майбутньому.
Дипломатія можливого та ціна компромісу
На сьогодні жодних офіційних рішень про припинення війни на умовах, запропонованих США чи погоджених з Європою та РФ, не існує. Переговори точаться навколо складних і болючих питань, але принципи суверенітету, незалежності й територіальної цілісності залишаються незмінними в усіх офіційних заявах сторін.
Всі сторони публічно визнають: головна проблема саме “умови, на яких вона має завершитися це завжди найскладніше в цій справі”.
Це не час банальних оптимістичних прогнозів чи однозначних сценаріїв. Дипломатія працює на межі між жорсткими ультиматумами, тиском санкцій та збереженням простору для переговорів.
About the Author
Читати також:
Мир чи пауза для перегрупування: що стоїть за 30-денною пропозицією припинення вогню 
Гаага, Дніпро і Спецтрибунал: як дипломатія, війна й справедливість зійшлися в один день 
Нова фаза війни: Захід дозволяє удари по Росії, а Кремль загрожує відповіддю. Що це змінює? 
30 днів для миру чи 30 днів для ілюзій? Що стоїть за європейським ультиматумом для України
