Зустріч на Алясці і дзвінок до Києва: чому Україна відмовилася від «територіальної угоди» і що далі у Вашингтоні
Після короткої зустрічі на Алясці та подальших консультацій із європейськими лідерами Дональд Трамп переказав Володимиру Зеленському пропозицію володимира путіна: заморозити більшість ліній фронту в обмін на передачу росії всієї Донецької області. Зеленський відмовився. За оцінками, на які посилаються дипломатичні джерела, росія нині контролює приблизно п’яту частину України, включно з трьома чвертями Донеччини. Спроба нав’язати «угоду про території» зупинена на етапі попередніх обговорень.
Москва сигналізує готовність «заморозити» ситуацію на частині напрямків, якщо Київ погодиться віддати всю Донецьку область і тим самим легалізувати фактичну окупацію. У публічній площині це подається як «крок до миру», але де-факто йдеться про територіальну капітуляцію під тиском війни. Українська позиція незмінна: зміна кордонів під примусом суперечить Конституції та базовим принципам безпеки в Європі.
Після зустрічі на Алясці трамп заявив, що мета не просто припинення вогню, а угода про мир. Пряма мова:
«Всі дійшли згоди, що найкращим способом закінчити жахливу війну між Росією та Україною є укладення мирної угоди, яка покладе край війні, а не просто угоди про припинення вогню, яка часто не дотримується. Президент Зеленський прибуде до Вашингтона, в Овальний кабінет, у понеділок після обіду. Якщо все піде добре, ми призначимо зустріч з президентом Путіним. Це може врятувати життя мільйонів людей. Дякую за вашу увагу до цього питання!»
Паралельно він окремо пояснив київській стороні, що позиція москви щодо територій не змінилася. Пряма мова за підсумками контакту, передана зі слів співрозмовників:
«Трамп сказав під час розмови, що хоча рішення про те, що робити з територією, залишається за Україною, позиція Путіна не змінилася він все ще хоче, щоб Київ віддав контроль над усім Донбасом».
Формат персональної зустрічі тет-а-тет із путіним скасували, замінивши його на переговори «три на три»; також не відбулися анонсовані ширші формати спілкування. Спільну пресконференцію лідери завершили після коротких заяв, без відповідей на запитання.
На тлі дипломатичних маневрів Київ готується до можливого посилення військового тиску на фронті. Пряма мова президента:
«Засновуючись на політико-дипломатичній ситуації навколо України та знаючи підлість Росії, передбачаємо, що російська армія найближчими днями може спробувати посилити тиск й удари проти українських позицій з метою створення більш вигідних політичних обставин для розмов із глобальними субʼєктами. Фіксуємо пересування та приготування російських військ. Звісно, будемо протидіяти якщо треба, то й асиметрично. Я попросив Головкома поговорити з бойовими командирами. Україна потребує міцних позицій та дійсно відчутної протидії ворогу».
Він також відзначив підрозділи, які мають успіхи на складних ділянках Донеччини:
«Зокрема, хочу відзначити підрозділи 1-го корпусу Національної гвардії України “Азов”, підрозділи 7-го корпусу десантно-штурмових військ, підрозділи 38-ї окремої бригади морської піхоти імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також підрозділи нашої 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”».
Політичні підсумки дня виглядають так:
- угоди немає і навіть тимчасового припинення вогню не досягнуто;
- нових санкцій за підсумками зустрічі не оголошено;
- кремль використовує сам факт формату на території США як спробу вийти з ізоляції;
- російська сторона отримала символічні картинки для внутрішньої аудиторії.
Та ці «дивіденди» не змінюють ключового: без відведення російських військ і відновлення контролю України над територіями будь-які пропозиції «заморозки» це лише пауза, яка дає агресору час перегрупуватися.
Актуально
Трамп заявив, що україна може отримати гарантії безпеки на кшталт НАТО, але без членства. Для Києва та союзників урок очевидний: жодні неформальні гарантії не зупиняють агресора, якщо не підкріплені юридично обов’язковими зобов’язаннями та військовою спроможністю. будапештський меморандум уже довів вартість паперових домовленостей без механізму примусу.
Що стоїть за «миром в обмін на території»
- логіка росії: легалізувати захоплене, перенести війну в політичний трек і відновлювати ресурси для нового циклу тиску. «заморозка» фронту інструмент паузи, а не миру.
- логіка тиску на Київ: швидка «угода» виглядає привабливо з точки зору коротких політичних дивідендів, але вона не знімає причин війни і стимулює подальшу експансію.
- логіка України: суверенітет і територіальна цілісність не предмет торгу. Будь-яка «угода» без безпекових гарантій рівня НАТО і чіткого механізму відповідальності сторін ризик повторення агресії.
У Вашингтоні Зеленський має пояснити простий принцип: завершити війну може лише той, хто її почав. від України очікуватимуть чітких червоних ліній, а від білого дому розуміння, що «мир» не купується чужими територіями. підтримка європейських партнерів і американська суспільна думка працюють на Київ; на боці москви нафтові гроші Індії та Китаю і спроби вплинути на політичний порядок денний у сша.
Відмова від «територіальної угоди» єдино правильне рішення для країни, що воює за існування. «Мир» за рахунок Донеччини не принесе безпеки, а лише відкладе наступну хвилю насильства. переговори мають сенс тоді, коли агресор готовий відповідати за свої дії і вивести війська. допоки цього нема, найкраща стратегія для україни тримати позиції, зміцнювати оборону, розширювати коаліцію підтримки і говорити з партнерами про реальні гарантії, а не про їхні імітації.
About the Author
Читати також:
Контакт без гарантій: що насправді означає дзвінок Мединського до Умєрова 
Україна передала США перелік зброї для купівлі: що це означає для відносин Києва і Вашингтона 
Переговори без миру: що сталося в Стамбулі між Україною та Росією 
Зустріч у Ватикані: Зеленський і Венс після суперечки в Білому домі
