Обмеження реєстрів: що змінює новий закон і чому це викликає занепокоєння журналістів та антикорупційних організацій
21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт № 11533, який істотно обмежує публічний доступ до даних про нерухомість юридичних осіб, включно з кадастровими номерами земельних ділянок, що перебувають у їхній власності. І хоча офіційна мета законодавців посилення безпеки в умовах війни, для багатьох експертів, журналістів і громадських організацій це рішення виглядає як крок назад у сфері антикорупційної відкритості.
Новий закон вносить зміни до Цивільного кодексу України та ще кількох законів, що регулюють порядок надання відомостей з електронних публічних реєстрів, зокрема тих, що перебувають у розпорядженні Міністерства юстиції. Упродовж дії воєнного стану та протягом року після його завершення, буде закрито доступ до інформації про адресу об’єкта, його кадастровий номер і власника, якщо це юридична особа.
Ініціатори законопроєкту зокрема народний депутат Ігор Фріс з фракції “Слуга народу” обґрунтовують ці кроки міркуваннями національної безпеки. За його словами:
“Завдяки реєстрам росіяни можуть дізнатися про адресу виробництва зброї та земельні ділянки, на яких розташовані оборонні підприємства. Ця інформація є відкритою і доступною, що спрощує ворогу визначення цілей для повітряних ударів.”
На думку авторів документа, саме тому неможливо залишити публічним навіть частковий доступ до юросіб оборонно-промислового комплексу, бо це дозволить ворогу ідентифікувати їх за винятком.
Які саме дані стануть недоступними
Закон передбачає тимчасове блокування таких відомостей:
- Адреси юридичних осіб і місцезнаходження майна, зареєстрованого на них.
- Кадастрові номери земельних ділянок.
- Технічна інформація в патентах, промислових зразках і авторських правах, якщо вона розкриває логістику, специфікацію або локацію.
- Інформація в системі Prozorro, що може мати стратегічне значення.
- Судові рішення, які містять чутливу інформацію про логістику, специфікації чи контрагентів оборонної сфери.
Ці обмеження також стосуються реєстрів об’єктів інтелектуальної власності, якщо інформація може прямо або опосередковано вказувати на критичні об’єкти.
Що кажуть захисники закону
Окрім безпекової аргументації, народні депутати наголошують, що обмеження не стосуються фізичних осіб. За словами Ігоря Фріса:
“Журналісти зможуть продовжувати викривати нечесних чиновників та корупціонерів.”
Він також зазначив, що інформація для ЗМІ залишиться доступною, але на запит через звернення до державних реєстраторів. Отримати ці дані можна буде у письмовій формі, відповідно до чинного законодавства і за визначеною платою.
Додатковий аргумент кібератака на державні реєстри в грудні 2024 року. Тоді, за словами Фріса, значний обсяг інформації про юридичних осіб міг потрапити до рук ворога. Через це неможливо обмежити лише реєстри оборонних підприємств, адже відкритість решти створює додаткові ризики для їхньої ідентифікації.
Що турбує суспільство: позиція громадських організацій
Центр протидії корупції заявив, що ухвалений закон створює суттєві бар’єри для журналістських розслідувань, зокрема тих, які стосуються зловживань у сфері нерухомості:
“Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії зʼясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юрособі, буде складно.”
Організація переконана: це рішення полегшує життя корупціонерам, які зможуть ховати майно за юридичними особами, і водночас відкриває нові можливості для шахрайства в реєстрації прав на нерухомість.
Фундація DEJURE також критикує документ, попереджаючи:
“Корупціонери почнуть переписувати своє майно на юросіб, і суспільство не дізнається, де схована чергова “вілла судді” чи “дача прокурора”.”
Чи справді реєстри загрожують безпеці?
Заяви про використання публічних реєстрів ворогом заслуговують уваги. Проблема в іншому: реєстри вже частково закриті з початку повномасштабної війни, і практика дозованого доступу зокрема через обмеження геолокаційної інформації давно застосовується.
Крім того, безпека й прозорість непрості, але не завжди суперечливі поняття. Громадські експерти вказують, що можна було б відокремити оборонні об’єкти спеціальним режимом, не перекриваючи інформацію про решту юридичних осіб.
Також варто пам’ятати: публічність реєстрів одна з ключових реформ після Революції Гідності, яка дозволила виявляти незаконні активи, приховану власність і тіньові структури впливу.
Що зміниться для громадян
Ризики торкаються не лише журналістів і громадських організацій. Звичайні українці також втратять інструмент перевірки об’єктів нерухомості, зокрема під час купівлі квартири або укладання договорів з юридичними особами. Учасники ринку нерухомості попереджають: зросте кількість сумнівних угод, бо перевірити справжнього власника стане складніше або взагалі неможливо. Це особливо критично на тлі активного відновлення, коли держава декларує пріоритет прозорості й відкритості інвестиційного середовища.
Захист оборонних підприємств це справжня й актуальна потреба. Але реалізація цієї мети через повне закриття доступу до даних про юросіб надто широке рішення, яке послаблює антикорупційну систему, підірвану війною і внутрішніми ризиками. Замість збалансованого підходу законодавець обрав модель обмеження з “надміром безпеки”, не запропонувавши прозорого механізму винятків для суспільно важливої інформації. А це означає: відкритість втратили всі, крім тих, хто й раніше ховав свої активи за ланцюгами фірм. Питання, яке постає зараз, як швидко держава зможе повернути довіру, не лише відбудовуючи школи й дороги, а й відновлюючи відкритість системи, де прозорість не слабкість, а фундамент демократії.
About the Author
Читати також:
Земля під захистом: як власнику убезпечити ділянку від шахрайства і помилок реєстрації 
Мораторій для бізнесу, нові правила для перевірок та інфраструктури 
Витік на 16 мільярдів записів: як інфостілери стали загрозою кожному з нас 
Повоєнні вибори: чому Україні потрібен окремий закон і як його готують у Верховній Раді
