Подільський міст: між інфраструктурною перемогою та корупційною тінню

23 серпня 2025 року дата, яка увійде в історію Києва як момент повного відкриття Подільського мостового переходу. Після тридцяти років будівництва, десятків обіцянок і часткових запусків, міст нарешті відкрили для повноцінного руху всіма смугами в обох напрямках. Це означає не просто технічне завершення проекту а серйозні зміни в логістиці столиці. Але попри важливість цієї події, її не можна розглядати ізольовано. У день відкриття мосту громадськість дізналася і про нові корупційні розслідування, пов’язані з його будівництвом. І це додає питань: що переважить ефект для міста чи наслідки для репутації?

Від 23 серпня на Подільському мосту відновлюється двосторонній рух. На ділянці від Набережно-Хрещатицької до Русанівських садів відкрито по дві смуги в кожен бік, включно з окремими маршрутами для громадського транспорту, велосипедистів і легкового транспорту. Як пояснив міський голова Віталій Кличко, це лише частина повної інфраструктурної трансформації:

“Облаштовано велосипедні доріжки в обидва боки загальною довжиною понад 11 км. Передбачено смуги для громадського транспорту. Влаштовано додатковий світлофор на перетині траси Подільського мостового переходу та вулиці Центральна Садова зі зміною організації руху.”

Важливо, що завершено також транспортно-пересадочний вузол для пасажирів швидкісного трамвая та міської електрички. Це значно покращує пересадкову інфраструктуру між районами столиці, особливо в напрямку лівого берега Києва, який десятиліттями залишався логістично ізольованим.

30 років будівництва: хронологія складного проєкту

Історія мосту почалася у 1993 році, коли Кабінет Міністрів схвалив технічну документацію на будівництво. Планувалось звести двоярусну споруду завдовжки 7,04 км, яка мала б об’єднати не лише автомобільні смуги, а й інфраструктуру для майбутнього метро на Троєщину.

Однак реальність виявилася складнішою. Перші роботи стартували у 1996 році, а вже наступного року будівництво призупинили через брак фінансування. Протягом двох десятиліть воно відновлювалось епізодично. Лише у 2011 році відкрили першу чергу Гаванський міст та естакаду на Набережно-Хрещатицькій. У 2016 році проект перезатвердили.

Останній виток фінансування 183 мільйони гривень з бюджету столиці був виділений у жовтні 2022 року. І саме він став завершальним етапом до часткового відкриття мосту у грудні 2024 року для легковиків і громадського транспорту. Повноцінний запуск у серпні 2025 року став логічним, але дуже довгоочікуваним фіналом.

Корупційна історія, яка триває паралельно

У день урочистого відкриття місто почуло іншу новину. Офіс Генерального прокурора України повідомив про викриття схеми відмивання 160 мільйонів гривень, пов’язаних із будівництвом цього ж мосту. Під підозрою двоє керівників підрядних компаній. Їм уже вручили підозри за фактом легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

“Прокурори звернулись до суду з позовом про визнання недійсним договору на будівництво Подільського мосту на понад 2 млрд гривень та стягнення цих грошей з підрядника”, – повідомила прокуратура.

Окремо Служба безпеки України зазначає: зі столичного бюджету було розікрадено щонайменше 153 мільйони гривень. У центрі розслідування чинні та колишні керівники одного з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації. Жодних уточнень про прізвища чи судові рішення наразі немає, але факт сам по собі свідчить про масштаб системної проблеми.

Що це означає для міста і суспільства

З одного боку, міст справді покращує логістику. Він дозволяє зменшити навантаження на Північний та Дарницький мости, надає кращий доступ до Русанівки, Воскресенки, Троєщини. Він враховує інтереси велосипедистів і пішоходів, що досі рідко було в українських інфраструктурних проектах. Нарешті, він інтегрує в одне ціле різні типи транспорту, чого Києву давно бракувало. З іншого боку, сам факт відкриття не перекреслює історію зловживань і недовіри. Навіть найякісніша траса чи вузол не зможе змінити громадського сприйняття, якщо на тлі інфраструктурного прориву суспільство бачить чергові мільйонні справи, де підрядники й чиновники оперують не проєктами, а потоками.

Подільський міст це водночас інженерне досягнення і моральний тест. Для містян він означає зручність, коротший шлях, швидшу логістику. Для влади виконану обіцянку. Але й для прокуратури чергову справу про розкрадання. І поки на естакадах з’являються світлофори, а в тунелі вмикається освітлення, в судах лунають зовсім інші сигнали про контракти, що, можливо, коштували більше, ніж можна було б пояснити. І головне питання сьогодні не в тому, скільки смуг відкрили. А в тому, скільки правди зможе пройти цим мостом.

About the Author

admin

Administrator

Visit Website View All Posts

Читати також:

Кримський міст знову під ударом: навіщо Україна б’є саме зараз Українські топоніми як питання самоповаги: чому МЗС змінює підхід до назв міст Благодійний вечір на підтримку спецпризначенців «Тимура» ГУР МО України: музика, небайдужість і конкретна допомога Метро на Виноградар: хід робіт, реальні масштаби й виклики будівництва