Вето замість підтримки: чому президент Польщі заблокував закон про допомогу українцям та що це означає
Серпень 2025 року позначився резонансним рішенням польського президента Кароля Навроцького, який ветував закон про продовження соціальної допомоги українським біженцям. Під ударом опинились ключові програми зокрема, виплати «800+», медичне забезпечення та навіть фінансування доступу до Starlink для українських державних структур. Офіційно рішення пояснюється боротьбою за соціальну справедливість, але на практиці це означає перегляд умов перебування для мільйонів людей, які втекли до Польщі від війни.
Закон, заблокований президентом, мав би продовжити виплати для біженців, незалежно від їхнього працевлаштування. Натомість глава держави заявив:
«Я не змінюю своєї думки і вважаю, що 800 плюс повинні отримувати тільки ті українці, які беруть на себе зобов’язання працювати в Польщі. Те саме стосується охорони здоров’я».
Це означає, що всі українці без офіційного працевлаштування навіть ті, хто втратив роботу або доглядає за дітьми залишаться без державної підтримки. Закон також включав положення, які дозволяли використовувати польські державні кошти на оплату Starlink-послуг, що допомагають підтримувати критичну інфраструктуру в Україні. Після вето цей канал фінансування опинився під загрозою.
Аргументи: соціальна справедливість чи політичний сигнал
У своїх публічних заявах Навроцький наголошує, що Польща має забезпечити рівність між поляками та українцями в отриманні соціальних послуг:
«Польща має досягнути у цьому питанні соціальної справедливості, адже поляки у своїй країні мають бути на рівних з українцями».
Але це не лише про рівність це політичне послання. Під час своєї кампанії Кароль Навроцький неодноразово обіцяв змінити курс Польщі у питаннях міграції та національної ідентичності. Його останні кроки продовження цієї риторики. Зокрема, він пропонує власний альтернативний законопроєкт, у якому містяться положення про посилення покарання за незаконне перетинання кордону до 5 років, а також пункт:
«стоп бандеризму», який має прирівняти відповідну ідеологію до німецького нацизму.
Що змінюється для українців
У разі ухвалення президентського законопроєкту правила змінюються кардинально:
- Доступ до допомоги лише за наявності працевлаштування в Польщі.
- Отримання громадянства не раніше ніж через 10 років (замість нинішніх 3).
- Історична політика введення терміна «бандеризм» у кримінальний кодекс, що створює напруження в українсько-польських стосунках.
- Криміналізація міграції посилення тиску на тих, хто намагається перетнути кордон у пошуках безпеки або порятунку.
Це не просто зміна законодавчої норми. Це переформатування всього підходу до української присутності в Польщі.
Актуально
Критика зсередини Польщі
Рішення президента викликало критику з боку уряду. Міністерка сім’ї Агнєшка Джємянович-Бак назвала вето «ударом по найбільш вразливих»:
«Не можна карати дітей, якщо їхні батьки тимчасово втратили роботу», – підкреслила вона.
Також негативно висловився і прем’єр-міністр Дональд Туск, наголосивши, що в умовах війни Україна потребує не менш, а більше підтримки, і що «такі кроки кроки назад» у стратегічному партнерстві.
Наслідки для України: більше, ніж просто побут
Наслідки рішення виходять далеко за межі польської внутрішньої політики. Мова йде не лише про те, що сотні тисяч українських родин можуть залишитися без допомоги. Мова про втрату політичної підтримки, яка ще нещодавно здавалася беззастережною.
Вето Навроцького ставить під сумнів тривалість тієї солідарності, яку Польща демонструвала з 2022 року. Тепер замість партнерства звучать меседжі про розмежування, умовність і контроль. І хоча сам президент говорить про прагнення до «партнерських відносин», заява про необхідність «викорінити російську пропаганду»та додати до закону «стоп бандеризму» звучить як спроба символічної ревізії.
Кароль Навроцький не просто президент із правом вето. Він нова політична фігура, яка формує порядок денний у Польщі в дусі жорсткої соціальної та національної політики. Його дії відображають зростання втоми частини польського суспільства, яке протягом трьох років приймало мільйони біженців.
Але замість пошуку компромісу політика Навроцького робить акцент на розмежуванні, суворішому законодавстві та історичних суперечностях. І це вже не лише питання допомоги, а питання довіри між сусідами. У той час, коли Україна воює, такі сигнали від ключового союзника б’ють не лише по біженцях а й по спільному фронту спротиву агресії.
About the Author
Читати також:
Президент Польщі, який не хоче України в НАТО: хто такий Кароль Навроцький 
Польща змінює правила: що чекає на українських переселенців восени 2025 року 
Тиша замість списків: як Захід змінює підхід до підтримки України 
«Код 95»: як нові європейські вимоги змінюють правила для українських водіїв-міжнародників
