Заборона паломництва до Умані 2025: чому Україна не пустить хасидів на Рош га-Шана і що стало причиною
Україна офіційно заборонила щорічне паломництво брацлавських хасидів до Умані на Рош га-Шана у 2025 році. Це рішення ухвалене на тлі загроз безпеці, пов’язаних із повномасштабною війною проти Росії, а також у межах загальнодержавної заборони на масові зібрання, яка діє з лютого 2022 року. Заборона стосується відвідин могили рабина Нахмана з Брацлава одного з найважливіших релігійних об’єктів для хасидської спільноти у Східній Європі.
Це рішення, яке виглядає суто безпековим, має також політичний і дипломатичний підтекст, що відкриває складний вузол відносин між Україною, Ізраїлем та Молдовою.
За словами українських посадовців, цьогорічне паломництво в Умань є неможливим через високі ризики для життя та здоров’я тисяч паломників. Ударні дрони, масовані ракетні атаки, системна загроза для цивільної інфраструктури все це стало аргументом для того, щоб не допустити скупчення людей у центральній Україні, де розташоване паломницьке місце.
Чиновник з боку України, який побажав залишитися неназваним, уточнив:
“Цьогоріч ми не зможемо гарантувати безпеку масовим заходам. У контексті активізації атак на центральну і західну Україну, відповідальність за тисячі життів несе держава. Ми ухвалили рішення паломництво не відбудеться.”
Раніше українська влада лише рекомендувала утриматись від відвідин Умані, однак паломники продовжували масово прибувати, часто через сусідню Молдову. У 2024 році, попри ті ж самі рекомендації, понад 30 тисяч хасидів прибули до Умані для святкування Рош га-Шана, який тоді припадав на 2-4 жовтня.
Релігійна традиція і її значення
Рош га-Шана одне з головних свят юдаїзму, єврейський Новий рік, що відзначається 1 і 2 тішрею за єврейським календарем. Дата щороку змінюється й зазвичай припадає на другу половину вересня або початок жовтня.
Центральним місцем паломництва є могила цадика Нахмана з Брацлава, духовного лідера однієї з найвпливовіших течій у хасидизмі. Рабин Нахман (1772-1810) онук Баал Шем Това, засновника хасидського руху, перед смертю заповів поховати себе в Умані поряд із євреями, які загинули під час Коліївщини 1768 року.
Місце паломництва розташоване за адресою вул. Григорія Косинки, 1, м. Умань, Черкаська область. З липня 2025 року могила має офіційний статус пам’ятки національного значення, після зміни категорії з об’єкта місцевого рівня.
Щороку тисячі хасидів із Ізраїлю, США, Франції, Великої Британії та інших країн вирушають до України саме в ці дні, вважаючи цю мандрівку духовно зцілюючою. За традицією, присутність на могилі у Рош га-Шана вважається особливо благословенною.
Дипломатичний фронт: чому Україна наполягає
Цього року ситуація ускладнилася ще й дипломатично. Українська сторона висловила незадоволення слабкою участю Ізраїлю в організації безпеки для своїх громадян. За словами одного з представників уряду, Київ очікує, що в разі згоди на паломництво Ізраїль фінансуватиме заходи безпеки, включно з присутністю своєї поліції в Умані.
Питання стосується не лише фінансів, а й міжнародної відповідальності. Україна неодноразово наголошувала: у разі, якщо паломництво буде дозволено, Ізраїль має брати активну участь у забезпеченні безпеки не лише словесно, а й фактично.
Позиція Молдови: за маршрут треба платити
Окремо виступила й Молдова, яка в попередні роки стала важливим транзитним коридором для хасидів. Цього разу Кишинів висунув чіткі умови: Ізраїль повинен профінансувати тимчасовий термінал, забезпечити маршрут, окремі рейси та закупити необхідне обладнання. За попередніми оцінками, йдеться про суму в межах 8 мільйонів шекелів.
Фактично, Молдова дала зрозуміти: без гарантій оплати зі сторони Ізраїлю маршрут буде заблоковано. Для країни, яка не є стороною конфлікту, але опосередковано залучена до його гуманітарних наслідків, це питання контролю та ресурсів.
Ізраїль заперечує: заборони немає
Після поширення інформації про рішення України, представники Міністерства закордонних справ Ізраїлюзаявили, що не отримували офіційного повідомлення про заборону. У коментарях пресі наголошується, що політика щодо в’їзду паломників “не змінилася”.
Це породжує ситуацію неузгодженості в офіційній комунікації: Україна вказує на національні обмеження і ризики, тоді як Ізраїль наполягає на своїй готовності до поїздок, принаймні на словах. На практиці це може призвести до хаосу на кордонах і непорозумінь на місцях.
Що відомо точно
- Заборона паломництва у 2025 році підтверджена українськими посадовцями.
- Причина загроза масових жертв у разі обстрілу або теракту.
- Україна очікує, що Ізраїль візьме частину відповідальності.
- Молдова висунула фінансові вимоги для відкриття коридору.
- Ізраїль поки що офіційно не визнає факт заборони.
- Рош га-Шана цього року випадає на жовтень, однак точні дати залежать від єврейського календаря.
- Місце паломництва в Умані офіційно внесено до реєстру пам’яток національного значення.
Паломництво як дзеркало геополітики
Історія з Рош га-Шана-2025 це не лише про релігію. Це симптом ширших процесів, що зачіпають війну, дипломатію, безпеку, міждержавну відповідальність і довіру.
Україна, яка перебуває в умовах постійної загрози, не може дозволити собі ігнорувати реальність. І хоча паломництво до могили цадика Нахмана має духовне значення для десятків тисяч людей, саме в 2025 році збереження життя є аргументом важливішим за традицію.
Поки сторони не дійдуть згоди щодо безпеки, фінансування й координації, цьогорічна поїздка до Умані залишиться неможливою не з політичних, а з суто людських міркувань.
About the Author
Читати також:
Як війна змінила газовий ринок ЄС: кінець нафтової прив’язки та провал стратегії Газпрому 
Чому влітку 2025 водії в Україні почали отримувати штрафи до 25 тисяч 
Повна заборона електронних сигарет в Україні: аргументи, ризики, наслідки 
Як штучний інтелект виявив понад 12 тисяч потенційних антибіотиків у давніх мікробах
