
Як Україна планує вивести онлайн-сервіси з тіні і що це змінює для сотень тисяч українців
Після років дискусій та тіньового статусу, держава готується до системного оподаткування доходів фізичних осіб, які заробляють через цифрові платформи. Це торкнеться таксистів, кур’єрів, орендодавців, продавців, майстрів і будь-кого, хто надає послуги через сайти на кшталт Bolt, Uklon, Glovo, Kabanchik, OLX, Zakaz.ua чи Airbnb.
Проєкт закону вже затверджено Кабінетом Міністрів та передано до Верховної Ради. Якщо його ухвалять з 1 січня 2026 року десятки тисяч українців офіційно змінять податковий статус.
Запровадження змін торкнеться фізичних осіб, які отримують дохід через цифрові платформи, без реєстрації як ФОП. Це ті, хто працює «на себе», не має найманих працівників, не торгує підакцизними товарами і отримує дохід до 834 мінімальних зарплат на рік (приблизно 6,7 млн грн).
Уряд пропонує пільгову ставку 5% ПДФО замість стандартних 18% + військовий збір якщо особа:
- відкриє спеціальний банківський рахунок для таких доходів;
- не є самозайнятою особою;
- не має співробітників;
- не продає підакцизну продукцію.
Якщо ж ці умови не дотримані діятиме стандартна ставка 18% + 1,5% військового збору, як і зараз.
Хто і як буде сплачувати податки
Найважливіша зміна: фізособи не будуть самостійно подавати податкову декларацію і сплачувати ПДФО.
Цей обов’язок покладається на самі цифрові платформи саме вони стануть податковими агентами, що автоматично утримуватимуть і перераховуватимуть податки до бюджету.
“Держава не здатна адмініструвати 400 тисяч фізичних осіб. Значно ефективніше залучити до цього десятки платформ”, – пояснив голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Це означає: відповідальність за правильність розрахунків та звітність нестимуть Glovo, Bolt, Kabanchik, OLX та інші, а не водій чи прибиральниця, які співпрацюють із ними.
Податковий поріг і винятки
- Якщо протягом року особа здійснила не більше трьох продажів на суму до 2000 євро, вона зможе використовувати звичайний банківський рахунок.
- Доходи до 12 прожиткових мінімумів на рік (36 336 грн) не оподатковуються.
Ці винятки мають зменшити податковий тиск на дрібних продавців і разові послуги.
Позиція бізнесу: обережна підтримка
Після початкового спротиву, провідні цифрові платформи публічно підтримали реформу.
“Uklon як відповідальний гравець ринку підтримує запровадження чесних і зрозумілих правил гри для всіх сторін”, – зазначив Микола Сорока, керівник зв’язків із державними органами Uklon.
“Це важливий крок у напрямку податкової реформи, яку Україна зобов’язалася впровадити відповідно до стандартів ЄС”, – заявила Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt.
Європейська бізнес асоціація, Торгово-промислова палата, Американська торговельна палата та інші організації загалом підтримують ідею, однак наголошують на необхідності:
- чіткого юридичного статусу для фізосіб без реєстрації ФОП;
- обов’язкового моніторингу готівкових операцій, щоб уникнути ухилення;
- відтермінування штрафів за помилки у звітності на 1 рік після запуску системи.
Чи підтримає Верховна Рада
Хоча законопроєкт уже передано парламенту, його доля поки що не визначена. Самі народні депутати визнають ініціатива непопулярна.
“Такі законопроєкти складно проходять, бо всі хочуть бути популярними”, – зазначив Данило Гетманцев.
“Чи вірю я, що в Раді є голоси для цього законопроєкту? На моє переконання, він швидко ухвалений не буде. … Я поки не бачу сенсу нашій фракції голосувати”, – прокоментував Ярослав Железняк.
Усе залежатиме, серед іншого, від перебігу місії МВФ в Україні, запланованої на першу половину вересня, адже нове оподаткування частина зобов’язань перед МВФ.
Коли можуть набути чинності нові правила
- Якщо закон ухвалять до кінця 2025 року, він має запрацювати з 1 січня 2026 року.
- Бізнес наголошує: адаптація до нових вимог вимагає часу, тому критично важливо, аби рішення ухвалили не пізніше осені.
За оцінками аналітиків, до бюджету щороку може надходити 5-8 млрд грн у вигляді нових податків.
Що змінюється
На сьогодні переважна більшість осіб, які заробляють у цифровому секторі, податки не платять. Це створює нерівні умови для тих, хто працює офіційно.
Новий закон пропонує компроміс:
- фізособи отримують легалізацію та пільгову ставку;
- держава прозорість і податкові надходження;
- платформи чіткі правила і репутаційний плюс.
“Це win-win для всіх”, – вважає Олег Гетман, експерт Економічної експертної платформи. – “Нарешті створюються однакові правила для всіх”.
Україна стоїть на порозі нового етапу фіскальної відповідальності у цифровій економіці. Якщо законопроєкт №13232 буде ухвалено з 2026 року онлайн-зайнятість стане легальною та регульованою. Це не просто технічне нововведення. Це фундаментальний крок до справедливості, рівності та адаптації до стандартів ЄС. І хоча багато хто сприймає такі зміни з пересторогою, саме вони дозволяють зробити цифрову економіку прозорою і стійкою, а державу сильнішою. Наступний хід за парламентом.














