
Законопроєкт 12439: чому нові зміни можуть знищити незалежність НАБУ і САП
Після історичної боротьби за незалежність антикорупційних інституцій в Україні, держава знову опинилася на перехресті двох шляхів: закріплення незалежності або підсилення вертикалі влади. Законопроєкт № 12439, який зараз готується до другого читання у Верховній Раді, позиціонується як спосіб «захистити бізнес» від шансів на зловживання правоохоронців. Але вочевидь ринковий захист не може відбуватися ціною послаблення розслідувань великої корупції.
Що змінює законопроєкт № 12439
Основні ризикові новації:
- Підміна судових рішень. Відтепер можна вважати дії правомірними, якщо вони узгоджуються з «роз’ясненнями» регуляторів, навіть якщо це індивідуальні трактування. Умовно, замість суворого судового контролю грайливі формулювання чиновників.
- Заборона невідкладних обшуків. У справах про хабар або зловживання впливом проводити термінові обшуки без ухвали слідчого судді стане неможливо. Обшуки один із ключових інструментів фіксування доказів у корупційних гучних кейсах. Забрати цю можливість м’яко кажучи, небезпечний прецедент.
Реакція антикорупційних органів: НАБУ і САП
Організації не приховують критики. У спільній заяві НАБУ і САП вважають, що новації «не відповідають Конституції й принципу рівності перед законом, дають інструменти для безкарності топкорупціонерів, ставлять під загрозу поточні розслідування». Це пряме звинувачення у формуванні законодавчого “амбре” для корумпованих еліт.
Тон заяви безсторонній, але глибоко стурбований. Йдеться не про політику, а про захист системи верховенства права.
Історична ретроспектива 12414 vs 4560‑IX vs 12439
Те, що відбувається не перша спроба ревізії антикорупційного порядку. У липні 2025-го Парламент ухвалює законопроєкт № 12414, який підпорядковує НАБУ та САП Генеральному прокурору пряме переривання незалежності (читайте: виконання вертикалі). Цей крок викликав масштабні протести: Київ, Львів, Одеса, Дніпро тисячі людей виходили під гасла «Hands off NABU».
ЄС і G7 відповіли дипломатичною тривогою, наголосивши на важливості антикорупційної інфраструктури для євроінтеграції.
Що дуже важливо закон 4560‑IX відновив інституційну незалежність НАБУ і САП. Це перемога активістів і суспільства інституційна відбудова.
І ось тепер 12439, новий закон, який знову може підточити цю відбудову, вводячи зручні механізми прикриття і нові бар’єри для слідчих.
Ключові тези
- Баланс інституцій. Антикорупційні органи мають власні гарантії для незалежності законодавчо закріплені. Без цього це більше схоже на політичну вивертку, ніж на реальний контроль.
- Бізнес‑захист vs правосуддя. Хоч захист підприємництва важливий, але не на шкоду розслідуванню великих справ. Законодавчий компроміс, який виводить «бізнес» на перший план, це підрив інституцій.
- Міжнародний вектор. Кожний крок у бік центральної вертикалі крок назад від євроінтеграції. Україна довго будувала довіру. Ця довіра не емоція, це капітал.
“Серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією” – так сформульовано позицію НАБУ й САП.
Якщо це не виклик державності в умовах гібридної війни то що тоді?
Законопроєкт № 12439 це не просто технічні правки. Це точка зламу, де суспільство, політика і інституції ставлять на карту систему стримувань і противаг.
Якщо ця норма пройде Україна ризикує втратити систему антикорупційного захисту, побудовану з нуля після Революції Гідності. Настав час голосів, а не іронії. Цей проєкт вимагає рефлексії, глибокого аналізу, і, найголовніше, відповідальності.













