Чи витримає економіка України кліматичні цілі? Бізнес просить переглянути НВВ-2 в умовах війни
З 2021 року Україна декларує амбітні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів. У другому національно визначеному внеску (НВВ-2) до Паризької угоди йдеться про зменшення викидів на 68-73% до 2035 року порівняно з рівнем 1990-го. Це формальна частина міжнародних зобов’язань країни в контексті Європейського зеленого курсу. Але війна змінила все зруйновані заводи, зупинена промисловість, енергетичні об’єкти під обстрілами, економіка на межі виживання. У таких умовах бізнес наполягає: кліматичні цілі мають бути адаптовані до реальності.
Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) ще з 2023 року публічно озвучує занепокоєння щодо того, як кліматична політика впливає на українську промисловість у час війни. Нещодавно асоціація ще раз звернулась до уряду з вимогою переглянути параметри НВВ-2, адже навантаження на економічно активні підприємства стає непропорційним.
У заяві ЄБА зазначається:
“Кліматичні зобов’язання повинні бути реалістичними та здійсненними, аби не створювати надмірного тиску та не посилювати втрату конкурентоспроможності українських виробників. Адже декарбонізація української економіки та досягнення кліматичних цілей не можуть здійснюватися за рахунок деіндустріалізації та скорочення економіки”.
Це не просто прохання про зміну термінів. Бізнес наголошує: держава повинна встановлювати цілі, які зможе виконати, не знищивши основу власної промисловості. Позиція зрозуміла частина підприємств уже не існує фізично, інша частина працює в умовах постійної нестабільності.
Що таке НВВ-2 і чому він важливий?
Національно визначений внесок (НВВ) це документ, який країни-учасниці Паризької угоди подають до Секретаріату ООН із зазначенням своїх кліматичних зобов’язань. Для України цей внесок передбачає значне скорочення викидів парникових газів на 68-73% до 2035 року, що було закріплено ще до повномасштабного вторгнення Росії.
Формально це залишається в силі. Більше того, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарстваповторно підтвердило ці показники як орієнтири державної кліматичної політики. Але саме ця позиція зараз викликає спротив.
ЄБА у своєму аналітичному дослідженні «Встановлення та виконання НВВ та збереження української економіки» вказує: держава має враховувати наслідки війни. Тобто йдеться не про відмову від кліматичних цілей, а про їхню адаптацію до нових реалій.
Як змінились обставини?
За останні два роки Україна втратила десятки великих промислових підприємств, багато регіонів залишаються під окупацією чи бойовими діями. У цих умовах:
- Промисловість не працює повноцінно.
- Інвестувати в “зелені” технології фактично неможливо для багатьох секторів.
- Основне навантаження щодо скорочення викидів несе менша кількість діючих компаній.
Фактично, нинішні кліматичні цілі розраховані на зовсім іншу економічну базу, ніж та, що є сьогодні. Інакше кажучи, плани залишились довоєнними, а реальність воєнна.
Урядові ініціативи: чи є діалог?
Попри заклики з боку бізнесу, уряд досі не заявляв публічно про намір переглядати НВВ-2. Навпаки, Міністерство економіки повідомило про створення нових інструментів, зокрема:
- Національний план з енергетики та клімату до 2030 року (ухвалений у червні 2024 року).
- “Зелена платформа” цифровий каталог фінансування для екологічних проєктів.
- Меморандум зі Стокгольмським інститутом навколишнього середовища (SEI), підписаний у 2024 році на 3 роки.
Заступник міністра економіки Андрій Телюпа наголосив:
“Ми прагнемо не просто відновити країну, а зробити її більш стійкою, ефективною та орієнтованою на європейські кліматичні цілі”.
Таким чином, держава продовжує рух у бік “зеленого” розвитку, але без відкритого механізму перегляду цілей НВВ-2.
Актуально
Що вже зроблено?
Україна справді досягла понад 75% скорочення викидів, але це результат не стільки зеленої трансформації, скільки війни та скорочення виробництва. Частка відновлюваної електроенергії сягнула 17,3%, але стабільність генерації залишається під питанням з урахуванням постійних обстрілів енергетичної інфраструктури.
Офіс зеленого переходу, створений у жовтні 2024 року, має стати майданчиком для консультацій та розробки політик. Але поки що в публічному просторі відсутній діалог між урядом і промисловістю щодо перегляду базових параметрів НВВ-2.
Що пропонує бізнес?
Бізнес-спільнота не заперечує необхідності екологічної трансформації. Але вона вимагає:
- поетапного впровадження кліматичних цілей;
- механізмів підтримки компаній, які інвестують у декарбонізацію;
- перегляду формул, за якими оцінюється обсяг викидів та зобов’язання;
- чесного розподілу навантаження з урахуванням того, хто ще може працювати, а хто ні.
Ці позиції викладено в зверненні до уряду, яке супроводжується аналітичними обґрунтуваннями.
Чи можливий компроміс?
Поточна ситуація потребує не полеміки, а механізмів гнучкого коригування зобов’язань. Інакше Україна ризикує:
- втратити частину дієздатного бізнесу, який не зможе відповідати вимогам;
- не виконати кліматичні зобов’язання через їхню відрив від реальності;
- зірвати інтеграцію в Європейський зелений курс, якщо не буде балансу між екологією й економікою.
Питання не в тому, чи потрібна декарбонізація вона неминуча. Але її темпи, інструменти та відповідальність мають відповідати викликам часу. Це не лише справа уряду, це спільне завдання країни, яка щодня бореться за своє існування.
About the Author
Читати також:
Угода під тиском: що стоїть за новим торговельним пактом США та Британії і чому тут з’являється Китай 
Інвестиції під час війни: як II Інвестиційний Форум АПУ готує майбутнє України 
CBAM і українська промисловість: чому загрожує новий вуглецевий бар’єр ЄС і чи зможе Україна адаптуватися 
Відставка уряду під час війни: чому політичні перестановки стали темою №1
