
Великий портовий перезапуск: що означає державно-приватне партнерство у Чорноморську
Після понад двох років повномасштабної війни Україна робить нову ставку на розвиток стратегічної інфраструктури. У порту Чорноморська стартував перший масштабний проєкт державно-приватного партнерства у портовій сфері. Його суть залучення міжнародних інвесторів до модернізації терміналів із збереженням державної власності на стратегічні активи. Це рішення має не лише економічну, а й геополітичну вагу: Україна демонструє світу, що навіть під час війни здатна створювати прозорі, конкурентні й привабливі для бізнесу умови.
У серпні 2025 року Міністерство розвитку громад та територій оголосило про запуск найбільшого інвестиційного проєкту в портовій галузі за роки незалежності. Йдеться про Перший та Контейнерний термінали ДП «Морський торговельний порт Чорноморськ», які об’єднують шість глибоководних причалів та інфраструктуру, що перебуває у державній власності. Держава лишається власником усіх активів, але передає модернізацію та управління приватному партнеру на прозорих умовах та на довгостроковій основі.
Чому це важливо
По-перше, мова йде про реальне перезавантаження української портової інфраструктури, яка до війни давала суттєві надходження в бюджет, але була паралізована після 2022 року через блокаду та руйнування.
По-друге, цей проєкт може стати моделлю для інших українських портів, які потребують капіталовкладень, але не мають можливості забезпечити їх виключно за рахунок бюджету.
По-третє, за словами міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, проєкт стартував «як початок прозорої міжнародної процедури», в якій «змагатимуться провідні світові компанії».
Які параметри проєкту
Відомі такі ключові цифри:
- Сотні мільйонів доларів інвестицій у реконструкцію інфраструктури;
- 1,1 мільярда доларів надходжень у державний та місцеві бюджети протягом 40 років;
- Понад тисячу нових робочих місць із соціальними гарантіями;
- Відновлення контейнерного обігу до 250 тисяч TEU щорічно вже за три роки з перспективою повернення до довоєнного рівня понад пів мільйона TEU.
Ці показники вказують на довгострокову та системну перспективу. Інвестор отримає прогнозований, масштабний об’єкт для управління, а держава надходження, контроль над власністю і модернізовану логістичну інфраструктуру.
Хто вже зацікавився
Міністерство повідомляє, що понад 40 міжнародних компаній від портових операторів до профільних фондів уже висловили інтерес до участі в конкурсі. Це створює конкурентне середовище й дозволяє державі обрати найвигіднішого партнера.
Над проєктною документацією працюватимуть IFC (Міжнародна фінансова корпорація), ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку) та провідні міжнародні консультанти. Це гарантує дотримання стандартів прозорості, антикорупційного контролю та якості.
Що відбувається на місці
Варто нагадати, що 16 липня 2025 року в Чорноморському порту пришвартувалося перше контейнерне судно від початку повномасштабної війни. Це стало символічною та практичною подією, яка засвідчила: порт не лише живий, а й готовий до поступового повернення на логістичну мапу світу.
Олексій Кулеба окреслив стратегічну вагу події так:
«Для громади Чорноморська цей проєкт означає стабільність і нові можливості. Для всієї країни розвиток контейнерних перевезень і зміцнення позицій України на світовій логістичній карті».
Що ми знаємо про порт «Чорноморськ»
Морський торговельний порт «Чорноморськ» (до 2017 року Іллічівський) був заснований у 1958 році. Це один із найбільших транспортних вузлів країни, який забезпечує перевалку вантажів завдяки розвиненій причальній лінії, великим складським площам та залізничній станції «Чорноморськ-Порт». Порт спеціалізується, зокрема, на обслуговуванні накатних вантажів, що робить його важливим для автотранспорту та логістики між Україною й Європою. У мирний час він був ключовим для зовнішньої торгівлі, зокрема в контейнерному сегменті. Відновлення цього напрямку має не лише економічний сенс, а й символічну вагу повернення до звичних ринкових ритмів у центрі війни.
Запуск державно-приватного партнерства в умовах війни це акт довіри до майбутнього України. Це не просто про інфраструктуру. Це про довіру іноземного капіталу до країни, яка бореться, але не зупиняється. Цей кейс стане прикладом для інших секторів, які шукають моделі публічно-приватного розвитку: залізниця, енергетика, авіація. Ставка уряду на прозорість, конкуренцію та міжнародне партнерство це сигнал інвесторам, що Україна будує інституції не на папері, а в реальності. І що навіть у темні часи тут можливий розвиток.













