
Єдиний новий солевидобувний проєкт України на межі банкрутства.
Компанія «Катіон Інвест» була першим і єдиним надрокористувачем, який у розпал повномасштабної війни розпочав будівництво нової соляної шахти в Україні. У 2023 році вона фактично стала національним символом відновлення критичної галузі після зупинки «Артемсолі». Але вже у 2025 році підприємство опинилося в центрі багаторівневого конфлікту, який може завершитися його ліквідацією.
Причини складні та заплутані: від корпоративної боротьби між акціонерами до фінансових претензій, що супроводжуються судовими заявами про банкрутство. Ситуація набуває особливого значення, враховуючи стратегічне значення солі для українського ринку та відсутність реальних альтернатив.
ТОВ «Катіон Інвест» отримало ліцензію на видобуток каменяної солі Тереблянського родовища в Закарпаттіще у 2017 році. Але реальні роботи почались після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, коли компанія розпочала будівництво нової шахти.
У серпні 2023 року про запуск робіт на родовищі особисто оголосив Президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що компанія розпочала «розробку родовища солі, яке може забезпечити всю Україну кухонною та технічною сіллю». За планом, у 2024 році «Катіон Інвест» мав виробити 60 тисяч тонн технічної солі, а в 2026-му вийти на виробництво харчової.
Проте у березні 2024 року будівництво шахти та видобуток солі повністю зупинилися. Причина внутрішній конфлікт між акціонерами компанії, який перейшов у судову площину та загрозу банкрутства.
Хто контролює «Катіон Інвест» і в чому суть конфлікту
За даними аналітичної системи YouControl, структура власності компанії виглядає так:
- 50% Валентин Кондратьєв (через АТ «ЗНВКІФ “Ехо”»)
- 45% Оксана Омельяненко (через АТ «ЗНВКІФ “Юкон”»)
- 5% Ігор Герей
Директор компанії Сергій Кондратьєв, син Валентина Кондратьєва.
У березні 2024 року в медіа з’явилася заява директора про те, що «один із власників планує штучно зупинити діяльність підприємства з метою доведення його до банкрутства». Цей коментар відкрив публічний вимір внутрішньої боротьби.
Перше подання до суду: Finex Group стає кредитором
У квітні 2025 року з заявою про відкриття провадження про банкрутство до Господарського суду звернулося ТОВ «Видавничий дім “Центр фінансової інформації”», компанія, пов’язана з Ігорем Когутом засновником Finex Group.
За інформацією із заяви, «Катіон Інвест» мав борги:
- 3,6 млн грн перед ТОВ «ВП Промкомплект» (постачальник обладнання)
- 1,9 млн грн перед ТОВ «ОСК-Технолоджі» (також постачання)
- 0,8 млн грн перед Воєнізованою гірничорятувальною частиною ГУ ДСНС в Івано-Франківській області (послуги з аварійного обслуговування)
Усі ці договори укладено ще у 2023 році. По кожному з них є рішення суду про стягнення.
У 2024 році Finex Group (через ВД «Центр фінансової інформації») викупила ці борги, погасивши зобов’язання перед постачальниками, і стала правонаступником вимог до «Катіон Інвест». За деякими договорами через договори поруки, за іншими через уступку права вимоги.
Загальна сума заявленого боргу після нарахування інфляційних втрат, 3% річних, пені та судових витрат понад 10,16 млн грн.
Друга спроба банкрутства від акціонерів компанії
В кінці серпня 2025 року до того ж Господарського суду надійшла друга заява про банкрутство. Цього разу від ТОВ «Закарпатська видобувна компанія», яка належить тим же акціонерам «Катіон Інвест» Кондратьєву і Омельяненко.
Цікаво, що саме ця компанія-фігурант, за словами Кондратьєва-старшого, не ухвалювала рішення про подачу позову на зборах учасників. Позов нібито подав директор «Закарпатської видобувної компанії» Олександр Прозур, призначений у 2023 році за ініціативи Омельяненко.
Сума заявленого боргу 4,5 млн грн, які, за версією позивача, не були сплачені «Катіон Інвест» за оренду двох екскаваторів і комбайна.
Позиція «Катіон Інвест»: визнані борги не означають згоди з кредитором
Компанія визнає заборгованість перед первинними постачальниками, але не погоджується з правом ВД «Центр фінансової інформації» на пред’явлення вимог.
Причина сумніви в правомірності переуступлення без згоди боржника. У компанії заявляють, що «договори поруки» це фактично удавана форма цесії, яка без згоди боржника не має юридичної сили.
Корпоративний конфлікт: спір за 5% частку і паралельні проєкти
У березні 2025 року Верховний Суд поставив крапку в іншій гілці конфлікту між міноритарієм Ігорем Гереєм і Кондратьєвим. Герей вимагав повернення частки компанії, заявляючи, що не отримав повного розрахунку за продаж своєї частки у 2021 році.
Позов супроводжувався публічними звинуваченнями у доведенні підприємства до банкрутства. Проте суди всіх інстанцій позов відхилили.
Цікаво, що Герей нині є директором ТОВ «Сокирницький цеолітовий завод», яким з 2023 року володіє той самий Ігор Когут (Finex Group). Крім того, з Когутом пов’язують ще один соляний проєкт ТОВ «Планета Комфорт», яка у 2023 році отримала спецдозвіл на видобуток солі на Долинському родовищі в Івано-Франківській області.
Ринок без «Катіон Інвест»: що залишиться?
Україна вже фактично втратила ключові підприємства галузі:
- «Артемсіль» у Соледарі зупинена через бойові дії
- Солотвинські шахти не функціонують
- Дрогобицький солезавод працює у мінімальному обсязі
«Катіон Інвест» єдина компанія, що намагалась реалізувати новий масштабний видобуток після 2022 року. У разі її зупинки вся галузь опиниться в критичній залежності від імпорту або малих приватних видобувачів.
Ситуація з «Катіон Інвест» це не лише чергова бізнесова суперечка. Це симптом глибшої проблеми: в Україні відсутні гарантії стабільного розвитку стратегічних проєктів навіть за умов воєнного стану. Якщо підприємство, яке було офіційно підтримане на найвищому рівні, і єдиною метою якого був запуск вітчизняного виробництва солі, опиняється на межі знищення це привід для держави переглянути підходи до захисту інвестицій, до судових механізмів, і до стратегічного планування в галузях критичного значення. У цій справі ставки вищі, ніж корпоративна боротьба. Мова про національну ресурсну безпеку. І про питання: чи здатна держава утримати хоча б те, що ще не втратила.















