Легалізація криптовалют в Україні: шанс для ринку чи ризик для бізнесу в умовах війни
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт про легалізацію криптовалют, офіційно розпочавши процес створення правового поля для роботи з цифровими активами. Це рішення стало знаковим не лише для криптоентузіастів, а й для держави, яка вже кілька років шукає шляхи оподаткування і контролю над ринком цифрових фінансів.
Однак попри те, що документ позиціюється як крок у бік модернізації, реакція суспільства та експертів виявилась неоднозначною. Ключове питання чи справді цей закон сприятиме розвитку криптобізнесу, чи стане інструментом тиску і джерелом додаткових ризиків для економіки, яка й без того працює в умовах війни.
Одним із найгостріших критиків законопроєкту виступив Михайло Чобанян, засновник першої української криптобіржі Kuna. На його думку, ухвалення документа не лише не сприятиме розвитку криптобізнесу, а навпаки відкриє шлях для нових форм тиску на українських користувачів криптовалют.
“З’явиться більше кримінальних справ проти українців із метою конфіскацій та тиску. Головні бенефіціари цього закону силові органи. Вони зможуть відкривати справи проти криптоспільноти та “вирішувати питання”. Якась частина з цих коштів потрапить у бюджет, але це буде лише мала частка.”
Чобанян вказує і на нереалістичність запуску криптобізнесів у воєнний час, коли країна страждає від дефіциту енергії, людських ресурсів та нестабільної банківської інфраструктури. За його словами:
“Нехай покажуть схематично, які саме компанії можуть розвивати криптобізнес під час війни, коли немає кадрів, електрики й працюючої банківської системи.”
Таким чином, бізнес бачить у законопроєкті ризики конфіскацій, кримінального тиску та бюрократичного шантажу, а не гарантії розвитку чи стимулювання економіки.
Погляд з іншого боку: можливість втримати гроші всередині країни
Протилежну думку висловлює Михайло Пацан, експерт із міжнародних фінансових ринків і криптовалют. Він переконаний: у легалізації цифрових активів є стратегічна потреба, і зволікання з регулюванням лише поглиблює втрату потенційних доходів для бюджету.
За його словами, в Україні і зараз не заборонено фізичним особам купувати чи зберігати криптовалюту, однак через відсутність офіційного статусу більшість операцій відбувається через європейські платформи.
“Офіційні операції українців відбуваються здебільшого через європейські компанії у Польщі, Словенії, Іспанії тощо. Відповідно, податки йдуть за кордон, а Україна нічого не отримує.”
Крім того, документ відкриває доступ до криптоінструментів для юридичних осіб, що раніше було фактично заборонено. Це, за словами експерта, може створити умови для розвитку інноваційних банківських продуктів, прискорення транзакцій і загального зростання ринку:
“Після ухвалення законодавства компанії та банки зможуть відкривати рахунки у криптовалютах. Це відкриє величезний ринок і дозволить створювати нові продукти на базі блокчейну, пришвидшить транзакції та зробить їх дешевшими. Основна місія криптовалют демократизація доступу до фінансових активів у світі.”
Разом із цим експерт не ігнорує ризики. На його думку, на стартовому етапі будуть необхідні обмеження щодо обсягів купівлі, продажу та виводу крипти, аби не допустити відтоку капіталу.
“У майбутньому питання контролю та санкцій за ухилення від декларування залишатиметься складним. Але ризик виведення валюти через крипту зберігається, тому, швидше за все, вводитимуть додаткові обмеження на обсяги операцій і вивід коштів. Наша кіберполіція вміє відстежувати такі транзакції.”
Спроба балансу: що передбачає законопроєкт
Законопроєкт, підтриманий Комітетом ВР з фінансів, податкової та митної політики, передбачає низку змін, покликаних впорядкувати ринок віртуальних активів. Зокрема:
- Регулятором може стати НБУ, замість раніше передбаченої Нацкомісії з цінних паперів.
- Класифікація активів буде спрощена лише три основні категорії.
- Передбачено спрощене ліцензування для компаній, які вже мають ліцензії у країнах з жорстким фінансовим наглядом, зокрема в Німеччині.
Однак це лише частина мозаїки. Ключове питання чи зможе система контролю й регуляції зберегти баланс між інновацією та безпекою.
Окремо варто згадати ініціативу групи депутатів, які зареєстрували законопроєкт щодо включення криптовалют до золотовалютних резервів Національного банку України. Ця ідея одразу викликала жорстке заперечення з боку НБУ.
Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, наголосив:
“Переважна більшість криптовалют залишається високоризиковим активом, тоді як ключовим принципом управління міжнародними резервами є безпечність. Різкі падіння й сплески курсової вартості ВА негативно впливатимуть на загальний обсяг резервів.”
Регулятор також застерігає, що подібний крок не відповідає стандартам Євросоюзу і суперечить вимогам МВФ:
“Включення криптоактивів до резервів могло б ускладнити процес євроінтеграції України.”
Легалізація криптовалют це не лише крок у бік фінансової модернізації, а й випробування на прозорість і чесність регулювання. Законопроєкт справді може дати новий податковий ресурс, легалізувати сірий сегмент економіки та залучити технологічні компанії до роботи в Україні.
Але без гарантій захисту від свавільного тиску, без прозорого механізму регулювання, без професійної незалежної інфраструктури, він може перетворитися замість прориву на чергову пастку.
Криптовалюта це не лише ризик. Це інструмент. Питання лише в тому, чи зможе держава керувати ним відповідально, а не використовувати як важіль для додаткового тиску або фінансової маніпуляції. Саме це й стане реальним тестом на зрілість фінансової політики України.
About the Author
Читати також:
iCAR.ua: новий стандарт бізнесу на зарядних станціях для електромобілів в Україні 
Повоєнні вибори: чому Україні потрібен окремий закон і як його готують у Верховній Раді 
Повна заборона електронних сигарет в Україні: аргументи, ризики, наслідки 
Мораторій для бізнесу, нові правила для перевірок та інфраструктури
