Законопроєкт 12439: як бізнес в Україні намагається вибороти захист від свавілля силовиків
У вересні 2025 року український бізнес отримав надію на захист парламент готується до другого читання законопроєкту №12439, який має обмежити свавільні дії силовиків і зробити кримінальний процес більш передбачуваним. Документ став результатом численних звернень підприємців, зустрічей із президентом, фахових консультацій із юристами та навіть участі представників правоохоронних органів.
І хоча до остаточного ухвалення ще далеко, ключові зміни вже відомі. Вони торкаються десятків статей Кримінального процесуального кодексу й обіцяють зменшити тиск на бізнес. Питання лише в тому чи не перетвориться ця реформа на чергову недомовленість.
Ініціатива виникла на тлі системних проблем, які підривають довіру бізнесу до держави: безстрокове блокування рахунків, обшуки без реальних підстав, вилучення майна без пояснень, кримінальні справи заради статистики.
У 2024-2025 роках ці проблеми стали темою особистих зустрічей представників бізнесу з президентом Володимиром Зеленським. У відповідь було створено Раду з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану. Але ключова обіцянка реформа кримінального процесу мала знайти своє відображення в законодавстві.
Після першого читання законопроєкту депутати зібрали коментарі від ринку, експертів та силовиків. Тепер готують фінальний варіант для другого читання.
Ключові зміни: що саме може змінитися для бізнесу
Безстрокові арешти рахунків під забороною
Стаття 170 КПК.
Раніше рахунки могли блокуватись на невизначений термін навіть у справах, де підприємство не було стороною. Це паралізувало діяльність компаній.
Тепер: арешт можливий лише до 4 місяців. Продовження виключно за новим мотивованим рішенням суду.
Обшуки під виглядом “невідкладних”: нові обмеження
Статті 233, 234, 172, 309 КПК.
Обшуки нерідко проводилися під приводом «невідкладності» без реальних підстав і без права підприємства захистити себе.
Тепер: після такого обшуку власника зобов’язані повідомити про судове засідання, надати йому право бути присутнім, залучати свідків і подавати апеляцію.
Вилучене майно без статусу поза законом
Стаття 98 КПК.
Речі вилучалися і роками не отримували статусу доказів, що унеможливлювало їх повернення.
Тепер: слідчий зобов’язаний вчасно ухвалювати постанову про надання статусу доказу. Без цього затягування неприпустиме.
Неповний протокол обшуку = недопустимий доказ
Статті 104, 105 КПК.
Усе вилучене має бути внесене в протокол. Якщо цього не зроблено доказ не прийматиметься в суді.
Суди більше не «на автоматі»
Стаття 132 КПК.
Суд отримує право викликати свідків, експертів та аналізувати матеріали перед ухваленням рішення про арешт або обшук. Формальні ухвали без аналізу поза законом.
Повторні клопотання лише з новими обставинами
Раніше правоохоронці могли нескінченно подавати однакові клопотання, виснажуючи бізнес. Тепер тільки якщо з’явилися нові обставини.
Строк на розгляд клопотань максимум 15 днів
Стаття 163 КПК.
Клопотання про доступ до документів часто затягувалися. Новий термін не більше 15 днів. Якщо сторона не прийшла справа закривається автоматично.
Повернення майна не пізніше, ніж за 30 днів
Статті 174, 175 КПК.
Після скасування арешту власник має отримати своє майно максимум за 30 днів. Затягування під забороною.
Кримінальні справи для статистики під контролем
Стаття 214 КПК.
Поширена практика відкривати провадження за 191 ККУ (розтрата) без доказів.
Тепер: вносити таку справу до ЄРДР має право лише керівник прокуратури й лише за наявності достатніх доказів.
Неправильна підслідність підлягає оскарженню
Стаття 216 КПК.
Бізнес отримує право клопотати про зміну органу розслідування. Прокурор зобов’язаний швидко реагувати.
Думки експертів: баланс, але не перемога
Олеся Снєгірьова, заступниця голови Комітету захисту бізнесу Федерації роботодавців України, вважає:
«Процедури і строки тепер чітко окреслені: їхнє порушення матиме процесуальні наслідки (скасування ухвал, недопустимість доказів)… Разом це створює стримувальний ефект і відсікає практики, що використовувалися для тиску».
Водночас Орест Стасюк, радник юридичної фірми Asters, попереджає:
«Зараз, насправді, важко точно сказати, який варіант буде винесений на голосування, та що в результаті залишиться від первинного проєкту».
Єфрем Лащук, експерт Економічної експертної платформи з правових питань, звертає увагу на ризики:
«Значна увага приділена тому, щоб унесення відомостей до ЄРДР здійснювалось лише за наявності “достатніх даних”. Але це суб’єктивне формулювання, і ним можуть зловживати».
Він підкреслює:
«Ми не за те, щоб не карали винуватих. Ми за те, щоб не було зловживань».
Попри хаотичність правок і ще не остаточну редакцію, законопроєкт №12439 має потенціал змінити логіку взаємодії бізнесу з силовиками. Він не створює переваг для жодної зі сторін лише чітко визначає межі, строки й відповідальність. Це спроба зробити кримінальний процес змагальним, а не каральним. Наразі складно спрогнозувати результат. Але якщо бодай частина змін буде реалізована це означатиме, що бізнес в Україні знову почули.
About the Author
Читати також:
Законопроєкт № 12439 виклик антикорупційній системі чи “новий рівень» бізнес‑захисту? 
Кліматичні цілі України під тиском війни: чому бізнес просить переглянути НВВ-2 
Тінь у лісі: як законопроєкт №13227 може покласти край корупції на ринку деревини 
Нова хвиля торгової війни: як США готуються змінити правила світової торгівлі
