Вторгнення безпілотників у Польщу та навчання «Захід-2025»: чи стоїть НАТО на порозі нового випробування?
Повітряний простір Польщі був порушений. У ніч на 10 вересня 2025 року щонайменше 19 російських безпілотників увійшли в польську повітряну зону. Один із дронів пошкодив приватний будинок. Інцидент став черговим сигналом, що Європа залишається в зоні прямої загрози. І цього разу не лише Україна. Порушення кордонів країни-члена НАТО викликало різку реакцію Заходу та серйозне занепокоєння серед аналітичних центрів. Підключились і медіа, і військові. Польща оголосила прискорений призов резервістів. У низці воєводств посилили оборонні заходи. Угорщина, яка зазвичай займає обережну позицію у питаннях війни, не залишилася осторонь. Прем’єр-міністр Віктор Орбан, виступаючи 12 вересня в ефірі Kossuth Rádió, заявив: «Все, що порушує суверенітет Польщі, Угорщина має першою й чітко засудити». За його словами, вторгнення безпілотників Росії в польський повітряний простір є «неприйнятним», але водночас «передбачуваним». Цей інцидент викрив основну дилему Східної Європи: загроза може прийти не лише через сухопутний кордон, а з повітря швидко й без попередження. І Польща, і Литва, і Україна добре пам’ятають, як це починалося у 2022 році. Сьогодні вони вже глибше у процесі переосмислення ролі безпеки.
Реакція Польщі: рішуча, системна, тривожна
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський категорично відкинув припущення, що дрони могли залетіти випадково. Таку думку озвучив президент США Дональд Трамп 11 вересня, заявивши:
«Можливо, це була помилка. Але, незалежно від цього, я незадоволений нічим, що пов’язано з цією ситуацією. Але, сподіваюся, все це скоро закінчиться».
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно спростував версію випадковості, назвавши подію актом ворожості з боку Росії. Така узгодженість у заявах польського керівництва свідчить про єдину позицію Варшави: суверенітет не предмет компромісу. За інформацією німецького видання, щонайменше п’ять російських дронів рухалися в напрямку логістичної бази НАТО в Жешуві. Саме там проходять основні канали постачання західного озброєння до України. І хоча ці дрони не досягли мети, сама траєкторія польоту є тривожним сигналом.
Паралельне тло: навчання «Захід-2025»
На тлі вторгнення дронів 12 вересня розпочались російсько-білоруські командно-штабні навчання «Захід-2025». Вони відбуваються у рамках так званої «Союзної держави». За словами офіційних осіб, легенда навчань «оборонна»: умовний супротивник намагається провести кібератаки, диверсії та прориви кордонів. Росія і Білорусь у відповідь відпрацьовують ліквідацію «незаконних формувань», включно з моделюванням застосування ядерної зброї та нового ракетного комплексу «Орєшнік».
Попри те, що велике скупчення військ у Білорусі наразі не зафіксовано, українська розвідка вважає ці навчання потенційною частиною підготовки до нового наступу. За словами головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, загроза з північного напрямку залишається. Цю позицію поділяють і аналітики Центру оборонних стратегій, і розвідслужби Литви, які оцінюють чисельність учасників навчань до 30 тисяч осіб. Утім, в мережі шириться непідтверджена інформація про можливе стягування до 150 тисяч російських військових до білоруських кордонів. Жодне офіційне джерело цього не підтверджує.
Актуально
Польська відповідь: армія на схід
Польща вживає реальні військові заходи у відповідь на нові ризики. За словами заступника міністра оборони Чезара Томчика, Варшава розгортає до 40 тисяч військових на східному кордоні зокрема біля Білорусі та Калінінграда.
«Польща готувалася до навчань Захід-2025 протягом багатьох місяців», – сказав Томчик в ефірі Polsat News. За його словами, польська армія провела масштабні навчання за участю понад 30 тисяч військовослужбовців, включно з партнерами по НАТО. Мета адекватна реакція у разі сценарію ескалації.
«Пам’ятаймо, що Захід-2025 це наступальні навчання», – наголосив він. Саме в цьому полягає ключовий дисонанс між публічною «оборонною» легендою навчань та їх фактичним характером.
Баланс між ескалацією і стримуванням
Росія продовжує випробовувати межі терпіння НАТО. З одного боку інцидент із дронами, який ідеально вписується у стратегію «гібридного зондування». З іншого навчання, які завуальовано відтворюють сценарії повномасштабного наступу. Паралельно, країни Альянсу намагаються зберігати стриманість. Заяви Трампа демонструють, що всередині блоку немає повної єдності щодо того, як реагувати. Але Польща, країни Балтії й Україна вже живуть у реальності, де час на рефлексію розкіш. Ці події не просто політичний чи інформаційний шум. Це нова норма європейської безпеки, де кожен дрон може стати «індикатором готовності» як держави, так і всього блоку НАТО.
- Інцидент із російськими дронами в Польщі є доведеним фактом. Це не лише порушення кордону, а й демонстрація здатності Росії тестувати реакцію НАТО.
- Польща відповідає пропорційно та системно. Посилення кордону, мобілізація резервістів і розгортання 40 тисяч військових не жест, а стратегічна відповідь.
- Навчання «Захід-2025» не новина, а шаблон. Такі дії вже ставали передвісниками агресії в Грузії, Україні та на Балканах.
- Стратегічна пауза Європи завершується. Рішення про обороноздатність більше не відкладаються на завтра. Реагувати доводиться вже сьогодні.
Якщо ця модель російських провокацій справді розгортається за сценарієм «гібридного зондування» слід очікувати продовження. І тоді питання не в тому, чи буде відповідь. Питання в тому, наскільки вона буде єдиною.
About the Author
Читати також:
Білоруський фактор і «Захід-2025»: що стоїть за навчаннями та чого чекати Україні 
Санкції ЄС проти Китаю: як Захід реагує на технологічну підтримку Росії у війні проти України 
Дальність більше не обмеження: Захід дозволив Україні бити вглиб Росії, а українські дрони вже там 
Дорога освіта-2025: як підвищення цін на контрактне навчання змінює доступ до вищої освіти в Україні
