Курс гривні 2025: чому рекордний дефіцит платіжного балансу не спричинив девальвації
Платіжний баланс України входить у глибоку фазу дефіциту. Згідно з останніми даними Національного банку України, у липні 2025 року дефіцит поточного рахунку сягнув $4,1 млрд, що є найбільшим показником за роки великої війни. Та попри такі тривожні сигнали, курс гривні залишається стабільним, а в окремі періоди навіть укріплюється. Для багатьох це виглядає парадоксально, але за цією стабільністю стоїть ретельно спроєктована логіка.
Потужне збільшення імпорту товарів при незначному зростанні експорту стало основним джерелом дисбалансу. У липні імпорт зріс на 19,9% у річному вимірі, тоді як експорт лише на 3,1%. У грошовому еквіваленті це означає, що експорт становив $3,1 млрд, а імпорт $7,6 млрд. Вивід валюти за кордон перевищив надходження на $4,5 млрд. У сегменті торгівлі послугами ситуація залишилася без змін: дефіцит на рівні $0,6 млрд, з майже синхронним падінням як експорту, так і імпорту. Вплив цього сегменту на загальний платіжний баланс був нейтральним. Але основний тиск зосередився на поточному рахунку, де разом з дефіцитом торгівлі товарами додалося зменшення обсягів міжнародної допомоги. У попередні місяці саме безповоротна підтримка партнерів частково компенсувала структурні проблеми. У липні ж цей буфер виявився надто тонким.
Чому курс не падає: механізми валютної стабільності
На цьому етапі логічно поставити запитання: чому за такої диспропорції курс гривні не девальвує? Відповідь у діях Національного банку, який у 2025 році виконує не лише роль монетарного регулятора, а й де-факто архітектора валютної стійкості. Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital, прямо вказує:
“Дефіцит торговельного балансу тисне на золотовалютні резерви. На курс гривні (по факту) це не дуже тисне. Наскільки я розумію, НБУ торговий дисбаланс компенсує валютними інтервенціями”.
Це означає, що валютна стабільність зберігається не завдяки балансуванню зовнішньої торгівлі, а через прямі дії НБУ продаж валюти з резервів на міжбанку. Така стратегія дає змогу згладжувати курсові коливання, які за інших умов були б неминучими.
Під ґрунтом стабільності резерви
На кінець липня валові резерви НБУ становили $43 млрд, а в серпні, після чергових траншів зовнішньої підтримки $46 млрд. Ці цифри не просто символи стабільності. За підрахунками регулятора, цього обсягу вистачає на 4,7 місяця критичного імпорту. Це означає: якщо навіть припиняться нові валютні надходження, Україна зможе певний час підтримувати функціонування економіки без курсового стресу. Але ця формула працює лише доти, доки триває фінансування від партнерів.
Політика замість ринку: роль рішень НБУ
Ключова правда, яку не приховують економісти: курс гривні сьогодні це політичне рішення, а не результат взаємодії попиту й пропозиції. Сергій Фурса, заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital, підтверджує:
“Будь-які процеси в платіжному і торговельному балансі зараз на курс гривні не впливають. Зараз на ситуацію впливає виключно бажання НБУ тримати курс гривні. До кінця року курс гривні точно буде триматися Національним банком”.
Це означає, що навіть за умов рекордного дефіциту платіжного балансу, девальвації може не бути, якщо її не схвалить регулятор. Таке рішення буде продиктоване не лише економічними обставинами, а й макрополітичними розрахунками.
Режим ручного управління
У своїй відповіді журналістам Національний банк України чітко окреслює механізм підтримки рівноваги:
“Ми продовжуємо багато валюти продавати на ринку, але одночасно ми поповнюємо наші міжнародні резерви за рахунок тієї валюти, яку ми купуємо в уряду, який, зі свого боку, отримує цю валюту у вигляді міжнародної допомоги”.
Інакше кажучи, ринок перебуває під адміністративним контролем. Але контроль не в сенсі заборон а через складну модель фінансування, у якій валюта входить через державу й перерозподіляється через ринок, за участі НБУ. У центрі цієї конструкції пріоритетна ціль: цінова та валютна стабільність як ключ до збереження керованості економіки у воєнний період.
Актуально
Валютна політика та розвиток бізнесу: де проходить межа
Попри валютну стабільність, бізнес-спільнота дедалі більше стикається з обмеженнями валютного регулювання, яке сформоване в умовах воєнної економіки. Зокрема, українські машинобудівні компанії відчули складнощі з виконанням контрактів через надто короткий термін розрахунків. Саме тому Уряд України звернувся до Національного банку з проханням збільшити термін розрахунків у сфері машинобудування з 180 до 270 днів. Ця ініціатива мала логіку: зруйнована інфраструктура, нестача комплектуючих, імпортозалежність і логістичні затримки ускладнюють дотримання чинних валютних вимог. Але НБУ відхилив запит, пославшись на необхідність додаткового аналітичного обґрунтування. Олексій Соболєв, заступник міністра економіки, пояснив, що:
“Руйнування інфраструктури внаслідок атак Росії змушують Україну додатково імпортувати обладнання, і це створює додатковий тиск на платіжний баланс”.
Уряд та НБУ наразі працюють над створенням нової системи валютного контролю, яка враховуватиме індустріальні виклики без шкоди для зовнішньоекономічної рівноваги. Але це тривалий процес, і наразі валютні правила залишаються жорсткими.
Як довго працюватиме нинішня модель
Фундамент стабільності це зовнішнє фінансування, яке дозволяє НБУ проводити валютні інтервенції без загрози швидкого виснаження резервів. Але навіть у цьому питанні звучать застереження. Олександр Паращій підкреслює:
“На 2025 рік фінансування від зовнішніх партнерів для України гарантоване. І НБУ дотримується оптимістичного прогнозу щодо золотовалютних резервів на кінець року. На наступний рік прогноз НБУ щодо ЗВР на 9 млрд доларів менше. Тож наступного року послаблення курсу гривні може бути”.
Це означає, що 2025 рік пройде під знаком стабільності, але 2026 може стати переломним. Якщо обсяги фінансової підтримки скоротяться або темпи імпорту зростуть ще більше, НБУ доведеться переглядати свою політику.
Водночас в інвесткомпанії ICU прогнозують лише помірну девальвацію:
“Ми прогнозуємо курс наприкінці 2025 року не вище 42,6 грн/дол. Ми також очікуємо лише помірної девальвації гривні до долара наступного року в межах 7%”.
Таким чином, нинішня стабільність це результат зваженої політики, але вона не є вічною.
Принцип прозорості опора довіри до НБУ
Стійкість нинішньої моделі значною мірою тримається на довірі до регулятора. І НБУ намагається цю довіру підтримувати. У своїх офіційних коментарях регулятор наголошує:
“Ми продовжуємо дотримуватися принципу говори, що робиш, й роби, що говориш”.
Це означає, що навіть в умовах дефіциту платіжного балансу, політика НБУ лишається прогнозованою. Саме прозорість і послідовність рішень це те, що дозволяє тримати макрофінансову ситуацію під контролем. І хоча експерти не виключають девальвації у 2026 році, її розглядатимуть як інструмент монетарної політики, а не вимушену реакцію на кризу.
На перший погляд, курс гривні виглядає несподівано стійким, навіть попри рекордний дефіцит платіжного балансу. Але ця стабільність не результат ринку, а продукт валютних інтервенцій і масштабної зовнішньої допомоги. Усі ключові гравці розуміють: нинішня рівновага можлива, доки є довіра до регулятора і притік валюти з-за кордону. Станом на сьогодні золотовалютні резерви, партнерська підтримка та рішучість НБУ дають Україні час. Але цей час не безкінечний. Рано чи пізно ринкові сигнали про дисбаланс вимагатимуть відповідей. І тоді перед регулятором постане вибір коригувати курс, або шукати нові форми компенсації, які не руйнуватимуть крихку, але поки стабільну валютну конструкцію.
About the Author
Читати також:
Банківський прибуток 2025: чому фінансовий результат знизився, попри зростання доходів 
Дефіцит бензину в Росії: чому Кремль терміново закуповує пальне в Білорусі та обмежує продаж у регіонах 
Держава тримає курс: що насправді ухвалив Кабмін 27 травня 
Чому криза незалежності НАБУ і САП загрожує фінансуванню та реформам в Україні
