
Unite the Kingdom: чому десятки тисяч вийшли на марш у Лондоні та що стоїть за протестом
В Лондоні відбулася масова акція під гаслом «Unite the Kingdom» подія, яка викликала резонанс не лише у Великій Британії, а й за її межами. Організатори заявили, що вулицями столиці пройшли «три мільйони патріотів», однак офіційні оцінки значно скромніші: близько 100-150 тисяч людей, за інформацією Reuters та британських правоохоронців. Хоча формально марш був представлений як «за єдність, порядок і безпеку», його зміст і атмосфера свідчили про глибший соціальний нерв спротив частини суспільства проти міграції, зокрема мусульманської. Серед учасників були помічені організовані групи футбольних фанатів, ветерани, члени праворадикальних організацій і впізнавані фігури з ультраправого середовища.
Ключовою публічною фігурою протесту став Томмі Робінсон один із найвідоміших праворадикальних активістів Британії, засновник English Defence League. Робінсона неодноразово судили за порушення порядку, зокрема через мову ворожнечі. Саме він ішов на чолі колони з прапором Великої Британії та телефоном у руках, заявляючи про «народне повстання проти бездіяльності держави». Рух «Unite the Kingdom», який досі не був відомий як організована структура, цього разу діяв злагоджено з агітаційними відео, символікою, логістикою. Плакати, що несли учасники, містили гасла «We want our country back», «Stop the invasion», «No more migrants», а також «No Sharia in the UK». На плащах і футболках були написані слова «Britain First» і «Tommy’s Army».
Поштовхом до протесту стала хвиля обурення після серії насильницьких інцидентів, зокрема нападів з ножами, скоєних останніми тижнями в Бірмінгемі, Лутоні та Лондоні. У багатьох з цих випадків підозрюваними були особи мігрантського походження. Ці події стали каталізатором загострення дискусій про міграційну політику, безпеку на вулицях та роль ісламських громад у британському суспільстві.
“Ми не можемо почуватися безпечно у власних містах”, – сказав один з учасників маршу в коментарі місцевому виданню. “Нас обманюють, нам кажуть, що це окрема проблема, але ми бачимо закономірність”.
У соціальних мережах, особливо в TikTok і Telegram, перед маршем активно поширювалися відео про злочинність серед мігрантів, часто без контексту або з перебільшеннями. У дописах лунали заклики до “повернення контролю” та “відновлення культури”.
Риторика і символіка
Попри те, що організатори уникали відкритих расистських заяв, ждзщ43настрої в натовпі були антимусульманськими і ксенофобськими. Частина присутніх вигукувала гасла, що прямо закликали до вигнання «чужинців». Були також помічені прапори Англії, портрети королеви Єлизавети ІІ, хрест святого Георгія символи, що в цьому контексті виконували функцію маркерів «етнічної англійськості». І хоча не всі присутні відкрито декларували ненависть, основний емоційний настрій страх і роздратування був спрямований на мусульманські громади, які, на думку мітингарів, «не інтегруються», «мають власні правила» та «створюють паралельні світи» у британських містах. При цьому протест подавався як «народний рух», а не партійна ініціатива. Під час промов лунали слова: «Ми не расисти. Ми патріоти. Ми хочемо, щоб Англія залишалася Англією».
Як реагують уряд і суспільство
Влада зреагувала обережно. Представники поліції заявили, що акція пройшла без масштабних зіткнень, хоча були поодинокі випадки агресивної поведінки. Міністр внутрішніх справ Великої Британії не коментував події публічно, проте в урядових колах зростає занепокоєння щодо радикалізації вулиці. Головний рабин Великої Британії вже висловив занепокоєння, заявивши, що «страх перед імміграцією не має перетворюватися на ненависть». А британські мусульманські організації наголосили, що «подавати всіх мусульман як загрозу це шлях до громадського розколу». Аналітики звертають увагу на глибоку соціальну втому, економічну нестабільність та інформаційний вплив соціальних мереж. Саме ці фактори створили ґрунт, на якому праворадикальні групи здатні мобілізувати десятки тисяч.
Хоча «Unite the Kingdom» не є політичною партією, він уже став інструментом формування громадської думки, особливо серед молоді, яка споживає новини переважно через TikTok. За відсутності чіткого політичного представництва, ці настрої можуть або радикалізуватись, або бути використані мейнстримними політиками у передвиборчій боротьбі. Факт, що антиміграційна риторика стала публічною масовою вулицею тривожний. І хоча офіційна лінія Британії залишається толерантною, суспільство дедалі чіткіше розділяється на табори: між тими, хто бачить у мультикультурності загрозу, і тими, хто вважає її фундаментом сучасної демократії.














