Юридичні загрози та дипломатична напруга: що означає заява Росії про активи ЄС
У понеділок Росія попередила, що переслідуватиме будь-яку європейську державу, яка спробує вилучити її активи після того, як з’явилися повідомлення, що Європейський Союз шукає нові шляхи використання заморожених російських активів на сотні мільярдів доларів для допомоги Україні. Це реакція на законодавчі та фінансові ініціативи Заходу, які можуть змінити статус ресурсів, які наразі обмежені санкціями.
Коли в 2022 році президент Володимир Путін відправив російську армію в Україну, США та їхні союзники заборонили операції з Центральним банком Росії й Міністерством фінансів Росії. Одразу були заблоковані суверенні активи РФ на суму 300-350 мільярдів доларів. Це переважно європейські, американські і британські державні облігації, які зберігаються в європейському депозитарії.
У цьому контексті з’явились пропозиції використовувати ці заморожені активи не лише як засіб стримування, а як фінансовий ресурс для відбудови України. За даними агентства, Урсула фон дер Ляйєн (голова Європейської комісії) закликає ЄС знайти новий метод фінансування оборони України через залишки коштів, пов’язаних із замороженими російськими активами. А Politico повідомляє, що Європейська комісія розглядає ідею використання російських грошових депозитів Європейського центрального банку, з облігацій, що належать Росії, для фінансування так званого «репараційного кредиту» для України.
Заява Росії: юридичні та політичні загрози
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв, який нині обіймає посаду заступника голови Ради безпеки Росії, у Telegram написав:
“Якщо це станеться, Росія переслідуватиме держави ЄС, а також європейських дегенератів з Брюсселя та окремих країн ЄС, які намагаються захопити нашу власність, до кінця століття”.
У заяві також зазначено, що Росія буде діяти «усілякими можливими способами» та «у всіх можливих міжнародних та національних судах», а також «в позасудовому порядку».
Росія стверджує, що будь-який арешт її активів рівносильний крадіжці з боку Заходу, і що це підірве довіру до облігацій та валют США та Європи.
Позиції обох сторін та ризики
ЄС і Захід:
Європейські держави наполягають, що Росія несе відповідальність за знищення України в найбільшу наземну війну Європи після Другої світової війни, і що Москва має бути змушена заплатити за це через репарації чи інші механізми фінансової компенсації.
Росія:
Своєю чергою, Москва попереджає, що буде захищати свої права за будь-яких обставин у міжнародних судах, національних інстанціях і навіть поза судом. Для Росії вилучення активів не просто юридичне питання, а втрата суверенного права власності.
Побоювання ринку:
Деякі банкіри висловлюють стурбованість, що таких випадків вилучення суверенних активів може стати прецедентом, який підриє довіру іноземних держав до збереження власних коштів, вкладених у західні державні облігації. Це може мати наслідки для світових фінансових ринків, навіть якщо вони наразі не очевидні.
Потенційні наслідки
- Юридичні спори. Якщо ЄС піде шляхом використання активів Росії для репарацій або фінансування оборони України, Росія, ймовірно, звернеться до міжнародних судів, можливо до національних. Будуть міждержавні арбітражі, позови, контрзаходи.
- Фінансові ризики. Зниження довіри до державних облігацій США та ЄС може підвищити вартість запозичень, змінити поведінку інвесторів та держав, які тримають значні портфелі в цінних паперах Заходу.
- Політична ескалація. Це може призвести до подальших санкцій або контрсанкцій, а також до дипломатичного загострення між країнами ЄС та Росією.
- Етичний і моральний аргумент для України і європейської спільноти. Для Заходу використання активів як репарацій не просто фінансова дія, а символ справедливості після масштабів руйнувань, які були завдані Україні.
Заява Росії це чіткий сигнал, що будь-яка ініціатива Заходу щодо вилучення або використання заморожених російських активів не пройде без юридичної, політичної та дипломатичної відповіді. Для ЄС і його союзників це питання не лише права, але й довіри міжнародної фінансової системи. Якщо ЄС вирішить використати ці активи для допомоги Україні, потрібно буде врахувати не лише юридичні ризики, але й фінансову стабільність, реакцію ринку, моральний імператив справедливості. Усі ці фактори визначатимуть, чи стане це реальною політичною дією, чи залишиться на рівні дискусій та заяв.
About the Author
Читати також:
Куди Росія готує удар і чому вивантажує “заморожені тіла”: нова фаза тиску? 
Чи передасть США російські активи Україні: нова стратегія Трампа і перспективи допомоги 
Мир на чужих умовах: що насправді пропонує Росія і чому це все ще війна 
Торг замість принципів: чому Європа готується до «зради Вашингтона»
