
Лісова галузь України 2025: регіональні дисбаланси, динаміка та перспективи зростання
Лісове господарство та лісозаготівлі залишаються ключовими складовими української економіки. Однак розвиток бізнесу у цій сфері суттєво залежить від регіональних особливостей від доступу до лісових ресурсів до впливу бойових дій та рівня інфраструктури.
Найбільше компаній і фізичних осіб-підприємців, що працюють у лісовій сфері, традиційно зосереджено у регіонах із потужними природними ресурсами, розвиненою інфраструктурою та історією деревообробних кластерів. Житомирська (1157), Рівненська (1151), Івано-Франківська (1074), Вінницька (1058) і Закарпатська (976) області саме тут сконцентровано найбільше суб’єктів господарювання. У цих регіонах потужна ресурсна база доповнюється зручним розташуванням, логістикою, наявністю великих деревообробних підприємств та інвестиційною активністю.
Водночас найменше бізнесу в лісовій галузі у Тернопільській (291), Кіровоградській (398), Миколаївській (461), Полтавській (510) і Сумській (578) областях. Основні причини обмеженість лісових площ, відсутність переробних потужностей, а також близькість до зони бойових дій та недостатній попит.
Юридичні особи: столичний акцент і карпатський фактор
Серед зареєстрованих компаній лідерство ділять м. Київ, Київська область і Закарпатська область по 311 юридичних осіб. Тут важливу роль відіграють не лише природні умови, а й вигідний бізнес-клімат, логістичні переваги та доступ до міжнародних ринків. Далі йдуть Львівська (267) та Івано-Франківська (230) області.
Найменше компаній у Кіровоградській (55), Тернопільській (69), Полтавській (92), Сумській (97) і Миколаївській (99) областях. Тут слабка ресурсна база поєднується з високим рівнем ризиків через війну.
Роль ФОПів: ключовий драйвер активності
Фізичні особи-підприємці залишаються рушійною силою для лісової галузі. Лідерами за кількістю ФОПів є Рівненська (980), Житомирська (971), Вінницька (886), Івано-Франківська (844) і Хмельницька (696) області. Саме ці регіони демонструють високу підприємницьку активність, орієнтацію на локальні ресурси та експорт.
Водночас найменше ФОПів працює у Тернопільській (222), м. Києві (292), Кіровоградській (343), Миколаївській (362) і Полтавській (418) областях. Причина або мала площа лісових угідь, або високий рівень урбанізації, як у столиці.
Динаміка розвитку: від стагнації до фази зростання
Аналітики фіксують поступове відновлення галузі після періоду спаду. “Галузь лісового господарства України демонструє ознаки відновлення та перехід до фази зростання”. У 2024 році кількість нових ФОПів у лісозаготівлі була стабільною, однак наприкінці року спостерігалося падіння реєстрацій. Уже з початку 2025 року ситуація почала змінюватися: у другому кварталі відбулося подвоєння кількості нових ФОПів у порівнянні з попереднім кварталом. При цьому кількість припинень ФОПів залишалася стабільною.
Такий поступовий приріст свідчить про оптимістичні перспективи. Підприємці все активніше інвестують у розвиток сировинної бази, деревообробку та експортно-орієнтовані процеси, що може стати новим драйвером економічного зростання на рівні регіонів.
Фінансові результати: нові рекорди на тлі викликів
2024 рік став знаковим для лісової галузі: “за підсумками 2024 року галузь досягла рекордного чистого доходу в 23,7 млрд грн, продовжуючи реалізацію проєктів із цифровізації та інвестицій у лісове господарство, попри умови тимчасової окупації і бойові дії”.
Галузь не лише відновлює підприємницьку активність, а й поступово впроваджує сучасні технології, оновлює бізнес-моделі, виходить на нові ринки.
Українське лісове господарство переходить від етапу стабілізації до поступового зростання. Конкуренція серед регіонів стимулює інвестиції, а рекордна кількість ФОПів і юридичних осіб свідчить про повернення довіри бізнесу до галузі навіть в умовах війни. Лідерство північних та західних областей залишається незмінним, однак саме активність підприємців і впровадження нових технологій можуть стати вирішальними для майбутнього розвитку сектора. Оптимістична динаміка відкриває перспективи для розширення експорту, модернізації виробництва й зміцнення економіки регіонів завдяки лісовим ресурсам.














