Українська залізниця під ударами: як Укрзалізниця тримає транспортний фронт під час війни
Постійні атаки на залізничну інфраструктуру стали реальністю для України з літа 2022 року. Російські війська ведуть систематичну кампанію ударів по ключових вузлах, використовуючи безпілотники та диверсантів. Однак попри спроби зруйнувати логістику, залізнична мережа продовжує працювати і залишатись хребтом економіки, оборони й повсякденного життя країни.
З літа цього року РФ посилила хвилю атак на залізничну інфраструктуру України. Як розповів голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський, агресор змінив тактику:
“Вони діють систематично, виводячи з ладу одну підстанцію за іншою чи ключові залізничні вузли, щоб зупинити рух пасажирських потягів та посіяти паніку і недовіру серед людей”.
Основна мета таких ударів не лише зупинити чи ускладнити рух потягів, а й вдарити по економіці та моральному стану суспільства. За словами Перцовського, “їхня головна мета посіяти паніку серед пасажирів. Друга завдати удару по економіці загалом”. Водночас, атак на військові вантажі майже не фіксується удари спрямовані саме по цивільній інфраструктурі, вузлах і підстанціях.
У вересні 2025 року атаки на залізничну інфраструктуру України не лише не припинилися, а й стали ще інтенсивнішими. Вночі 23 вересня російські війська завдали ударів по об’єктах у Кіровоградській області, що спричинило пошкодження та затримки кількох пасажирських потягів зокрема рейсів №54 Одеса – Дніпро, №254 Одеса – Кривий Ріг, №51 Одеса – Запоріжжя, №128 Львів – Запоріжжя, №92 Одеса – Краматорськ. Пасажирів оперативно попереджали про зміни розкладу на офіційному сайті «Укрзалізниці» й просили стежити за часом затримки.
Також у ніч на 18 вересня російські окупанти атакували залізничну інфраструктуру у Полтавській області. Внаслідок обстрілу було знеструмлено кілька дільниць, а низка потягів затрималася до трьох годин, зокрема поїзди №102 Херсон – Краматорськ, №63/111 Харків, Ізюм – Львів, №64/112 Львів – Харків, Ізюм, 791 Кременчук – Київ. Всі пошкодження були оперативно локалізовані, напруга на дільницях відновлена.
Ці атаки підтвердили системний характер російських спроб порушити роботу ключових транспортних вузлів і вкотре продемонстрували здатність української залізниці швидко відновлювати критичну інфраструктуру навіть під час постійного тиску.
Наслідки атак: затримки, перебої й економічний тиск
Від початку повномасштабної війни залізниця стала життєво важливою артерією для евакуації, військової логістики, перевезення вантажів та пасажирів у тому числі й для іноземних делегацій і світових лідерів, які приїздять в Україну саме потягами. Проте масовані атаки дронами та диверсії призвели до того, що затримки потягів стали частими після кожного обстрілу відновлення триває від 6 до 12 годин.
“Безпосередній збій у русі потягів після атаки зазвичай триває від 6 до 12 годин. Електротяги замінюють дизельними, поки не відновлять електропостачання”, – пояснює Перцовський.
Через відсутність електрики доводиться переходити на дизельні теплотяги, що у п’ять разів дорожче для компанії, яка вже має серйозні фінансові труднощі.
В окремі дні під атаками опинялись до п’яти-шести головних залізничних вузлів одночасно. За даними Світового банку, 30% мережі перебуває у постійному циклі “пошкодження-ремонт”. Мости, підстанції, ключові ділянки не раз ремонтували після ударів темпи відновлення залежать від безпеки та доступності матеріалів.
Окрім атак дронами, росія застосовує тактику диверсій через агентів, завербованих на місцях. Українські спецслужби регулярно фіксують спроби підпалу чи псування обладнання. Перцовський визнає, що кількість агентів зростає, але саме атаки БпЛА залишаються найнебезпечнішими.
Ефективність реагування та роль залізниці для країни
Незважаючи на систематичний тиск, команда “Укрзалізниці” постійно відновлює інфраструктуру, забезпечуючи рух як пасажирських, так і вантажних поїздів. Під час кожного збою пасажирів оперативно інформують через сайт та закликають стежити за оновленням графіків. Всі ключові перевезення і цивільні, і військові зберігають темп.
“Це марафон. Вони завдають ударів, ми відновлюємось. Вони завдають ударів, ми відновлюємось”, – резюмує Перцовський.
Навіть при зміні типу рухомого складу й значному фінансовому навантаженні, залізниця не зупиняється і це залишається принциповим для стійкості держави під час війни.
Українська залізниця перебуває під постійним тиском воєнних і гібридних загроз. Масовані атаки, диверсії, економічні втрати усе це створює глибокі виклики для “Укрзалізниці”. Проте залізнична мережа залишається ключовою транспортною артерією не лише для економіки, а й для обороноздатності та стійкості країни.
Оперативне реагування на атаки, здатність швидко відновлювати рух і зберігати надійність перевезень це запорука довіри українців, союзників та світової спільноти до інфраструктури навіть в умовах війни.
Від темпів відновлення залізниці й подолання фінансових викликів залежить не лише ритм життя міст, а й стратегічна спроможність України адаптуватися до довготривалого тиску.
Залізниця, яка витримує удари й не зупиняється це символ витривалості, технологічної майстерності й гідності країни у боротьбі за незалежність.
About the Author
Читати також:
355 дронів, заява Трампа і вертоліт Путіна в зоні атаки: нова фаза війни чи сигнал для Заходу? 
Держава тримає курс: що насправді ухвалив Кабмін 27 травня 
Чому ціни на пальне в Україні залишаються стабільними попри атаки дронів, санкції й сезонні ризики 
Осінь, яка вирішує майбутнє: що насправді прогнозують у НАТО щодо війни в Україні
