Податкова стратегія-2030: як нові правила та реформи змінюють український бізнес
У грудні 2023 року уряд України затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки документ, який визначає вектор реформи податкової та митної систем із урахуванням інтеграції до ЄС, збільшення бюджетних надходжень і створення умов для економічного відновлення. Ця стратегія стала відповіддю на довготривалі виклики від дефіциту бюджету до надмірної “тінізації” ринку та необхідності діджиталізації державних сервісів.
Ключові завдання Стратегії забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, збереження темпів мобілізації доходів і зменшення залежності від зовнішнього фінансування. Для цього передбачено цілу низку взаємопов’язаних реформ у податковій і митній політиці, адмініструванні, боротьбі з корупцією та цифровізації.
Один із стратегічних напрямів гармонізація податкового та митного законодавства з ЄС. Це стосується як ставок акцизів на пальне, алкоголь і тютюнові вироби, так і правил адміністрування та прозорості процедур.
Впровадження сучасних цифрових рішень для податкового та митного адміністрування ще один пріоритет. За задумом уряду, це підвищить рівень дотримання законодавства як з боку платників податків, так і з боку контролюючих органів, дозволить мінімізувати людський фактор і посилить прозорість.
Прогнозний вплив реалізації закладених реформ на доходи у ВВП оцінюється на рівні 27%.
Конкретні кроки: які податки зміняться
Стратегія передбачає фундаментальні зміни у спрощеній системі оподаткування:
- повна заборона спрощеної системи для юридичних осіб;
- підвищення податків для фізичних осіб-підприємців (ФОПів);
- обов’язкове використання РРО для всіх “спрощенців”;
- зобов’язання реєструватися платником ПДВ при досягненні відповідного порогу;
- ведення обліку та документального підтвердження походження товарів.
У частині оподаткування доходів фізичних осіб (ПДФО) стратегія пропонує:
- запровадити прогресивну шкалу вищі ставки для доходів, що перевищують певний рівень;
- скасувати мінімальний неоподаткований дохід, замінивши його адресною соціальною допомогою;
- переглянути пільги, спеціальні умови та виключення з бази оподаткування;
- дати податківцям доступ до банківської інформації про рух коштів;
- боротися з “підміною” офіційних трудових відносин фіктивною самозайнятістю.
У сфері податку на прибуток підприємств:
Стратегія передбачає перегляд інвестиційних стимулів і пільг, впровадження європейських правил оподаткування роялті та поступову гармонізацію ставок.
Актуальною є й тема підвищення екологічного податку зокрема на викиди вуглецю, але цей етап перенесено на післявоєнний період.
Важливий блок антикорупційні заходи й реформування митниці:
- надання підрозділам внутрішньої безпеки більше повноважень,
- особливі умови проходження державної служби,
- атестація, ротація, системна перевірка доброчесності,
- формування кадрового резерву та запровадження нових мотиваційних систем.
Цифровізація адміністрування створення HelpDesk підрозділів для оперативного реагування на звернення бізнесу, модернізація обліку та реєстраційних процедур, автоматизація контролю та обміну інформацією з бізнесом.
Гармонізація з ЄС: що це означає для бізнесу
Стратегія передбачає приведення податкової й митної політики до стандартів ЄС:
- підвищення ставок акцизів на пальне, алкоголь і тютюн до європейського мінімуму,
- поступову зміну бази оподаткування податком на майно,
- посилення вимог до звітності,
- підвищення прозорості процедур і відповідальності для держслужбовців.
Водночас велику увагу приділено врегулюванню обороту віртуальних активів ця тема стала особливо актуальною в умовах розвитку цифрової економіки.
Як бачать стратегію лідери бізнесу: баланс очікувань і ризиків
Реакція бізнесу на Стратегію стримано оптимістична, але з низкою застережень. Підприємці визнають, що діджиталізація й уніфікація з ЄС можуть дати поштовх прозорості, скороченню “тіні” й інвестиціям, але побоюються різких змін та зростання податкового навантаження.
“Коли у вартості продукції сума податків становить 80%, а у “сіро-чорних” виробників 0%, то стає все важче конкурувати з такими “цінами”. Україна втрачає можливості наповнення воєнного бюджету, маючи при цьому необхідні важелі впливу на зниження “тіні” в податковій сфері”, – зазначає Вадим Новосад, директор з корпоративних і юридичних питань “Імперіал Тобако Юкрейн”.
Учасники ринку говорять про необхідність балансу між підвищенням податків і стимулюванням розвитку. Надмірний фіскальний тиск може призвести до зростання “тіньових” схем, особливо в підакцизних галузях, медичних послугах, ритейлі та банківському секторі.
Тіньовий ринок: головний виклик реформ
Частка тіньового ринку у тютюновій галузі, за даними дослідження “Кантар Україна”, у липні 2025 року сягнула 15,4%. Втрати бюджету через нелегальне виробництво та псевдо-експорт оцінюють у понад 25 мільярдів гривень на рік.
Вадим Новосад підкреслює:
“Посилення санкцій за незаконний обіг підакцизних товарів та розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за таку діяльність, що передбачено в законопроєкті №9364, це важлива умова для зменшення “тіні”.”
Водночас представники бізнесу відзначають, що хаотичні й непередбачувані законодавчі зміни, а також дефіцит політичної волі до реальної боротьби з “тінню” можуть звести нанівець усі зусилля щодо детінізації.
Як реагують галузі: від підакцизних товарів до медичних послуг і банків
Тютюнова індустрія:
Виробники підакцизних товарів одностайно наголошують: успішність галузі залежить від детінізації та стабільної податкової політики.
Вадим Новосад, “Імперіал Тобако Юкрейн”, пояснює:
“Збалансованість акцизного календаря та відсутність різких стрибків податків дозволяє планувати бізнес та інвестиції.”
Проблеми нерівна конкуренція з нелегальними виробниками, надмірна зарегульованість, затримки з впровадженням електронних систем контролю. Різке зростання акцизів призводить до розширення “тіні”, бюджет недоотримує мільярди гривень. Більшість компаній відзначає: якщо держава не посилить боротьбу з незаконною торгівлею, легальний ринок і надалі скорочуватиметься.
Металургія:
Сектор демонструє негативну динаміку, насамперед через проблеми з ПДВ.
Ferrexpo зазначає:
“Через утримання відшкодування ПДВ наш соціально-економічний внесок у 2025 році буде на 180 мільйонів доларів меншим, ніж міг би бути. У 2026 році цей показник зросте до 240 мільйонів доларів.”
Ресторанний бізнес та ритейл:
У громадському харчуванні (“МакДональдз”, Fozzy Group) зростає кількість клієнтів і сплата податків, але розвиток стримує нерівна конкуренція спрощена система дає переваги окремим гравцям, зберігаються зарплати “в конвертах” і “сірий” імпорт.
Fozzy Group акцентує:
“Коли частина бізнесу працює “в тіні”, це створює викривлені правила гри: чесні компанії втрачають конкурентні переваги, споживачі гарантії якості, а держава мільярди гривень.”
Виробники напоїв та харчових продуктів:
Лідери сектора (“Carlsberg Ukraine”, IDS Ukraine) демонструють сталу сплату податків і підтримують відкритий діалог з державою, однак наголошують на необхідності передбачуваної та об’єктивної податкової політики.
Carlsberg Ukraine підкреслює:
“Принципи відкритості та взаємної довіри між державою і платниками податків є важливою передумовою для стабільного розвитку бізнес–середовища та ефективного функціонування податкової системи.”
Банківська сфера:
Для банків ключовим є баланс між державними вимогами, податковим навантаженням і ринковою конкуренцією.
ПУМБ зазначає:
“Окремо я би виділив наміри держави щодо повторного оподаткування банківської галузі у 50 %, замість 25 %, затверджених на цей рік. Це значне навантаження на капітал банків, що в умовах нових зовнішніх загроз і внутрішніх викликів може перетворитися на суттєві проблеми.”
Додатково банки звертають увагу на неадекватність критеріїв оцінки добровільного дотримання податкового законодавства, що не враховують специфіку банківської діяльності.
IT і цифрові сервіси (Uklon):
Галузь підтримує гармонізацію з ЄС та діджиталізацію, сплату податків у прозорий спосіб.
Uklon відзначає:
“Ми очікуємо від української влади створення сприятливого середовища для розвитку та зростання бізнесу. Бізнес повинен бути прозорим і чесно виконувати свої податкові зобов’язання.”
Проблеми та очікування бізнесу: фіскальний тиск, “тінь” і політична воля
Більшість лідерів галузей наголошує: головною загрозою для розвитку залишається “тіньовий ринок”, нестабільність правил і політична невизначеність. Звіти ринку підтверджують: зарплати в конвертах, контрабанда, маніпуляції з ПДВ, використання ФОПів та офшори лишаються основними схемами уникнення оподаткування. Експерти й аналітики сходяться на думці:
- Ефективна боротьба з “тінню” потребує не стільки нових законів, скільки реальної політичної волі, прозорості дій і злагодженості між фіскальними, правоохоронними та судовими органами.
- Для бізнесу вирішальним є стабільність, прогнозованість, баланс між фіскальним навантаженням і підтримкою розвитку.
Ключовий виклик баланс між реформою і реальністю
Динаміка реформ дає шанс на позитивні зміни, але лише якщо нова податкова стратегія буде впроваджуватись послідовно, з урахуванням реальної ситуації на ринку й потреб бізнесу.
“Хаотична і непрогнозована нормотворчість не лише не дозволяє будувати середньо й довгострокові плани розвитку, але й завдає збитків та втрат легальним виробникам”, – наголошують учасники ринку.
Національна стратегія доходів до 2030 року це шанс на глибоку трансформацію української економіки, реальну боротьбу з тіньовим сектором та ефективну інтеграцію до європейського простору. Але для цього потрібна не лише законодавча база, а й політична воля, діалог із бізнесом і відчутна відповідальність усіх учасників процесу. Лише так податкова реформа стане не просто зміною ставок, а інструментом для розвитку країни, її економіки та соціальної стабільності.
About the Author
Читати також:
Податкова політика 2026: що зміниться для бізнесу та громадян 
Релокація українського бізнесу у 2025 році: цифри, маршрути, причини та наслідки 
Переговори, що розділили Захід: Трамп, санкції і нова стратегія війни 
Ukrainian Business Women Summit 2025 у Києві: місце, де народжуються нові імена українського бізнесу
