
Репараційний кредит для України: як ЄС планує використати заморожені активи Росії для підтримки Києва
Європейський Союз готує безпрецедентний механізм підтримки України так званий “репараційний кредит” обсягом до 130 мільярдів євро. Це рішення, запропоноване Єврокомісією та підтримане частиною країн “Великої сімки”, може стати ключовим у фінансуванні оборонних потреб України в умовах затяжної війни та нестабільного фінансового горизонту.
Суть цього механізму використання коштів, отриманих від заморожених російських активів, які перебувають на Заході з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Йдеться про готівку, що вже конвертована із активів, заморожених у європейських фінансових структурах зокрема, у бельгійському депозитарії Euroclear. Загальний обсяг цих активів у Європі оцінюється у 210 мільярдів євро, з яких близько 175 мільярдів вже переведено у готівку.
10 вересня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн вперше публічно представила цю ідею. За її словами, запропонований механізм дозволить не просто використати заморожені активи для підтримки України, а й зробити це, дотримуючись міжнародного права та не переходячи межу повної конфіскації, що є чутливим питанням для багатьох європейських країн.
Для чого потрібен “репараційний кредит” і як його планують використовувати
Основна мета забезпечення фінансування оборонних потреб Києва. Ці кошти мають бути спрямовані не лише на утримання фінансової стабільності, а й на забезпечення армії, відновлення критичної інфраструктури та реагування на непередбачувані виклики війни. Важливо, що повернення кредиту має відбутися лише після отримання Україною репарацій від Росії, відповідно до майбутньої мирної угоди. Таким чином, Україна отримає реальний фінансовий ресурс у найкритичніший період, не ризикуючи додатковим борговим навантаженням без реальних можливостей його покриття.
Відповідальність і ризики за цією схемою розподілятимуться між державами ЄС, а також країнами “Великої сімки”, які потенційно можуть доєднатися до фінансових гарантій.
Брюссель наразі працює над деталями: механізм має залучити заморожені активи без їхньої формальної конфіскації, що є принциповим для багатьох урядів ЄС та Європейського центробанку. Очікується створення спеціальної структури, яка дозволить переводити кошти з Euroclear в обмін на безкупонні облігації, випущені Єврокомісією під гарантії країн ЄС та, ймовірно, G7.
Водночас, перед остаточним запуском цього кредиту, ЄС має погасити попередню позику G7 на суму 45 мільярдів євро, що тимчасово зменшує доступний для України ресурс. Після цього приблизно 130 мільярдів євро можуть стати основою “репараційного кредиту”.
Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс пояснює:
“Поки що конкретні параметри не узгоджені”.
Остаточна сума і параметри будуть визначені після того, як МВФ проаналізує й озвучить фінансові потреби України на 2026-2027 роки.
Як змінюється позиція Європи і чому цей крок важливий
Ідея “репараційного кредиту” стала можливою завдяки поступовій зміні позицій окремих ключових європейських країн. Зокрема, Німеччина вперше відкрито підтримала ідею максимального залучення заморожених російських активів на користь України. Це збіглося з посиленням ініціатив Єврокомісії та тиском США.
Показово, що ЄС не йде шляхом повної конфіскації активів, а пропонує гнучкий механізм, який дозволяє використовувати гроші вже зараз із гарантією подальшого повернення коштів у випадку зміни політичної ситуації чи укладення мирної угоди.
Оцінка реальних фінансових потреб України
За даними МВФ, дефіцит фінансування України до кінця 2027 року оцінюється у 65 мільярдів доларів(раніше Київ називав меншу суму 38 мільярдів). Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа уточнює:
“МВФ попередньо оцінює незакриту потребу України в міжнародному фінансуванні на рівні $65 млрд на чотири роки, а не на два. Ця нестача фінансування розподілена нерівномірно протягом чотирьох років, тому що наразі на 2027 рік є найменше домовленостей”.
Водночас Європейська комісія вже зараз планує закласти у семирічний бюджет ЄС (з 2028 року) ще 100 мільярдів євро для України, що частково вирішить питання довгострокової підтримки.
“Репараційний кредит” це новий рівень міжнародної підтримки для України, який може забезпечити критично важливе фінансування у період війни та нестабільності. Механізм дозволяє ЄС та союзникам підтримати Україну, не порушуючи юридичних і політичних принципів, які залишаються важливими для європейських урядів.
Водночас реалізація цієї ідеї залежить від узгодженості між країнами ЄС, погодження параметрів із МВФ та завершення фінансових розрахунків. Головне питання чи зможе ЄС швидко й ефективно запровадити цей механізм у відповідь на потреби України вже у найближчі два роки, коли ситуація на фронті й у бюджеті країни лишається найскладнішою з початку війни.
Репараційний кредит це не лише фінансовий інструмент, а й політичний сигнал: Україна не залишена наодинці, а європейська солідарність має реальний, відчутний зміст навіть у питаннях, які ще кілька років тому здавалися неможливими.















