Вступ до університетів 2025: чому в Україні рекордно мало першокурсників та що це означає для освіти
Українська система вищої освіти переживає наймасштабнішу трансформацію за часи незалежності. Статистика вступної кампанії 2025 року демонструє історичний мінімум: на перший курс університетів, академій та інститутів було зараховано лише 178 720 студентів. Це найнижчий показник за всі роки незалежності. Для порівняння, ще у 2017-2020 роках загальна кількість вступників складала 330-410 тисяч на рік, а до 2013-го понад пів мільйона. Тенденція до падіння тривала й раніше, але саме зараз криза стала очевидною для всієї освітньої спільноти.
Щороку кількість першокурсників невпинно скорочується. У 2021 році на всі форми бакалаврату вступили 242 тисячі осіб, у 2022-му близько 190 тисяч. 2023 рік показав ще меншу цифру до 200 тисяч, а у 2024-му, за попередніми оцінками, приблизно 180 тисяч. Офіційна цифра 2025 року 178 720 студентів. Це вже не поодиноке зниження, а довготривалий тренд, що відображає системну демографічну та соціальну кризу.
Вплив війни та масової міграції
Одна з головних причин різкого падіння вступу масова міграція молоді через війну. За оцінками міжнародних організацій, понад 1,5 мільйона дітей і підлітків виїхали з України із початком повномасштабного вторгнення, і значна частина з них залишилась навчатися в європейських країнах. Сотні тисяч підлітків із сім’ями так і не повернулись до української школи чи університету. Вступна кампанія 2025 року це підтвердила: в університетських аудиторіях дедалі рідше можна побачити перші курси, заповнені навіть наполовину.
Свою роль відіграє і специфічна міграція серед студентів старших курсів. Після надання частині чоловіків віком 18-22 років можливості виїхати з країни, ряди студентів на другому й третьому курсах помітно порідшали. За словами викладачів і адміністрацій вишів, буває, що на парі присутні лише 5-7 першокурсників, а половина студентів відсутня фізично чи виїхала за кордон у пошуках іншої освіти або безпеки. Часто хлопці їдуть першими, а слідом за ними подруги й друзі, формуючи “ланцюгову” міграцію.
Демографічний чинник та криза мотивації
До війни долучився ще один фактор різке скорочення народжуваності. Демографічна “яма” 2000-х і початку 2010-х призвела до того, що в 2020-х роках кількість випускників шкіл невпинно зменшується. У 2025 році контингент потенційних абітурієнтів на всю країну вже мінімальний за всі роки незалежності.
Мотиваційна криза молоді ще один серйозний виклик для університетів. Вже друге десятиліття поспіль українська освіта не пропонує ані конкурентних умов, ані реальної впевненості у майбутньому. Як зазначає одна з викладачок: “На багатьох спеціальностях у немодних вишах набирається півгрупи й то добре. Студент обирає не лише престиж, а й перспективу а багато університетів її запропонувати не можуть”. Навіть “модні” ЗВО втратили частину контингенту.
Проблеми якості та довіри до освіти
Якість вищої освіти залишається ще однією болючою проблемою. За оцінками експертів, програми, системи й методики більшості українських вишів зберігають риси “радянської” школи: домінування теорії, відсутність сучасної практики, невміння формувати критичне мислення, творче та правове мислення, реальні навички. Як визнає експерт: “Виш не розвиває критичне мислення, творчість, варіативність думок, толерантність, власну думку, право знаходити інше бачення. Не дає права на помилку. Бо прийде викладач і скаже отако правильно, решта ні”.
Корупція й формалізм лишаються значною перепоною. Проблеми з купівлею курсових і дипломних робіт, “відкуп” за пропуски пар, випадки хабарів і “домовленостей” при атестаціях ці явища не стали менш помітними, навіть попри нові правила автоматичного відрахування за прогули.
Конкуренція з міжнародною освітою та відтік мізків
Велика частина української молоді отримала прямий доступ до закордонної освіти й активно цим користується. За останні три роки тисячі студентів переїхали до Польщі, Німеччини, Чехії, Угорщини, Словаччини. Причина не лише безпека, а й якість навчання, вища довіра до диплома, кращі кар’єрні перспективи. Як результат Україна втрачає ціле покоління спеціалістів і потенційних науковців.
Надлишок університетів і незбалансованість системи
Структура вищої освіти України залишається надлишково розгалуженою. Станом на 2025 рік, у країні діє понад 320 університетів і понад 500 філій у той час як у Німеччині, яка вдвічі більша за населенням, близько 420 вишів, а у Великій Британії менше 300. Однак зменшення кількості університетів в Україні не приводить до зростання якості навпаки, багато сильних абітурієнтів обирають інші країни, залишаючи найслабші заклади з мінімальним контингентом.
Зміна поколінь: нові цінності та вибір
Нові покоління молоді “зумери” й “альфи” відрізняються прагматизмом і критичним мисленням. Вони задають більше питань, шукають індивідуальні освітні траєкторії, не готові йти в систему, яка не дає реальних шансів на професійний і особистий розвиток. Саме ці покоління все частіше обирають безпечну та зрозумілу модель: навчання або роботу за кордоном, дистанційні формати, профільну освіту.
Повернення частини молоді можливе, але лише за умов сталого миру, чітких і прогнозованих “правил гри” та реальної модернізації освіти. У 2025 році, навіть після завершення активної фази війни, не можна очікувати швидкого повернення “золотої доби” вищої освіти. Вирішальними стануть безпека, соціальна підтримка та прозорість перспектив.
Чому першокурсників стало менше
Скорочення числа студентів-першокурсників це не тимчасовий “провал”, а багатофакторна криза, що включає демографічний спад, війну й міграцію, падіння довіри до якості освіти, а також невідповідність української системи сучасним потребам молоді та ринку праці.
Молодь усе частіше обирає закордонну освіту й можливість реалізувати себе у безпечному середовищі. Водночас університети не пропонують достатньо сучасних підходів, практики, підтримки індивідуальних траєкторій і впевненості у завтрашньому дні.
“Криза вищої освіти це лише перший крок до загальносуспільної кризи, якщо система не адаптується до нової реальності”, – стверджують експерти.
Без кардинальних змін у якості, прозорості, практичності та гнучкості навчання Україна і далі втрачатиме своїх абітурієнтів а разом з ними і майбутнє інтелектуального потенціалу. 178 720 першокурсників у 2025 році це дзеркало суспільних, демографічних і ціннісних змін. Вища освіта потребує не косметичних, а системних реформ інакше тенденція до падіння лише поглибиться.
About the Author
Читати також:
Дорога освіта-2025: як підвищення цін на контрактне навчання змінює доступ до вищої освіти в Україні 
Квиткова криза літа 2025: чому квитків на потяги не вистачає і як реально отримати місце без переплати 
Open banking в Україні: як зміниться безготівкова оплата з 1 серпня 2025 року 
Економіка України в серпні 2025 року: виживання на підтримці, що не може бути вічною
