
Єдиний податок у 2026 році: які зміни чекають на ФОП в Україні
Урядовий проєкт Державного бюджету на 2026 рік містить конкретні показники для ключових соціальних стандартів, що прямо впливають на розміри податкових платежів фізичних осіб-підприємців.
З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні має зрости до 8 647 гривень, що на 647 грн більше порівняно з 2025 роком. Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на рівні 3 328 грн, плюс 300 грн до минулорічного показника.
Ці показники визначають не лише рівень мінімальних соціальних виплат, а й автоматично впливають на базу для розрахунку єдиного податку, єдиного соціального внеску (ЄСВ) і допустимих річних лімітів доходу для всіх трьох груп ФОП.
ФОП 1 групи: податкове навантаження і ліміти
Підприємці 1 групи у 2026 році будуть зобов’язані сплачувати єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб це 332,8 грн на місяць.
ЄСВ для всіх груп, згідно із законом, дорівнює 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 902,34 грн/місяць.
Військовий збір для 1 групи 864,7 грн/рік.
Річний ліміт доходу для 1 групи встановлено на рівні 1,44 млн грн.
ФОП 2 групи: навантаження і нові пороги
Для ФОП 2 групи місячний єдиний податок складає 20% від мінімальної зарплати, тобто 1 729,4 грн.
ЄСВ лишається однаковим для всіх 1 902,34 грн/місяць.
Військовий збір 864,7 грн/рік.
Максимальний допустимий річний дохід для другої групи 7,21 млн грн.
ФОП 3 групи: ставка, податки й ліміти
ФОП 3 групи працюватимуть без змін за ставкою 5% від доходу (або 3% якщо є платником ПДВ).
ЄСВ 1 902,34 грн/місяць.
Військовий збір 1% від доходу.
Ліміт річного доходу зросте до понад 10 млн грн (офіційні джерела називають цифру 10,04 млн грн).
Механізми розрахунку й законодавча база
Усі ці показники формуються відповідно до діючої редакції Податкового кодексу та «правил гри», які не змінювалися з попередніх років. Формули розрахунку відкриті, і підрахунки для 2026 року збігаються із запропонованими урядом цифрами в проєкті бюджету.
Зміна показників прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати єдина «точка входу», яка впливає на розмір єдиного податку для 1 і 2 групи.
Для 3 групи ставка є фіксованою і залежить лише від загального доходу.
На момент підготовки аналітики, бюджет 2026 року перебуває на розгляді парламенту. Цифри можуть бути скориговані під час остаточного голосування, але суттєвих змін не прогнозується всі розрахунки прив’язані до офіційно затверджених формул.
Реалії для підприємців і вплив на мікробізнес
Введення нових лімітів доходу і коригування ставок прямий результат індексації соціальних стандартів.Для багатьох підприємців це означає збільшення обов’язкових платежів, навіть якщо реальний дохід зростає не так швидко.
З одного боку, вища мінімальна зарплата це крок до легалізації праці й більшої соціальної захищеності найманих працівників.
З іншого боку, у період економічної невизначеності і стагнації споживчого попиту, навіть помірне підвищення фіксованих платежів для ФОП може стати додатковим бар’єром для виживання мікробізнесу.
Особливо це стосується малих регіональних підприємців, які працюють у сфері послуг, роздрібної торгівлі, освіти чи побутового обслуговування. Для них приріст мінімальної зарплати і пов’язаних з нею внесків не лише додатковий фінансовий тягар, а й фактор ризику виходу з ринку.
Додаткові ризики і можливі зміни
Законодавче поле для ФОП у 2026 році зберігається стабільним, але варто очікувати:
- Продовження жорсткішого контролю за дотриманням лімітів і правильністю сплати ЄСВ та податків.
- Ймовірне розширення функцій електронних сервісів для адміністрування податків.
- Відсутність анонсованих кардинальних змін (наприклад, скасування чи масштабна реформа єдиного податку), принаймні до кінця 2026 року.
Підсумовуючи, проєкт бюджету-2026 пропонує поступове, планове підвищення соціальних стандартів, що автоматично впливає на податкове навантаження для ФОП.
Системних змін у правилах роботи єдиного податку не передбачається базові підходи, ставки і формули залишаються незмінними.
Зростання податкових платежів для малого бізнесу це неминучий наслідок державної політики індексації. Водночас, це підкреслює головний ризик для підприємців:
темпи зростання податкового навантаження випереджають реальні можливості малого бізнесу у воєнних умовах і при низькому споживчому попиті.
Цифри, закладені у проєкті бюджету та законодавстві, є обґрунтованими й прогнозованими в межах діючих макроекономічних реалій. Але ключова загроза для виживання малого підприємництва це не величина податку, а загальний стан економіки, стабільність попиту й платоспроможність клієнта.
Саме тому стабільність правил, прозорість контролю й поміркованість індексації податків це не лише питання фіскальної дисципліни, а й питання виживання дрібного бізнесу в Україні.













