Врегулювання ринку рієлторських послуг в Україні: запит суспільства, відповіді влади та перспективи для ринку
Український ринок рієлторських послуг давно залишається у зоні невизначеності. Відсутність спеціального законодавчого регулювання, тіньовий обіг коштів, масові зловживання й високі комісії ці проблеми багато років були невід’ємною частиною сфери нерухомості. Однак у 2025 році ситуація змінилася: активний громадський запит і петиція, яка зібрала понад 25 тисяч голосів, змусили уряд ініціювати реальні зміни.
На сьогодні діяльність агентств нерухомості та рієлторів здійснюється без спеціального правового регулювання. Робота відбувається у межах загального законодавства про господарську діяльність, без чітких стандартів професії, вимог до кваліфікації чи сертифікації. Рієлтори реєструються як ФОП чи юрособи, сплачують податки, але жодних реальних механізмів контролю за якістю чи прозорістю немає.
Сфера залишається “сірою” багато посередників працюють без статусу, уникають податків, не укладають договори, а клієнти не захищені від шахрайства або завищених комісій.
Як підкреслюється у петиції, “українці змушені сплачувати великі комісії 50%, 100% від вартості оренди або 2-5% при купівлі навіть у випадках, коли не зверталися за допомогою до рієлторів, а знайшли житло самостійно”.
Відсутність чітких правил створює простір для “тіні” масштаби тіньового ринку оцінюють у сотні мільйонів гривень щороку.
Чого вимагає суспільство: головні тези петиції
Петиція, яку розглянув Кабінет міністрів, чітко формулює вимоги громадян:
- Обов’язкова реєстрація рієлторів у формі ФОП або юридичної особи.
- Мінімальні вимоги до кваліфікації та сертифікації.
- Обов’язковий договір або письмове підтвердження співпраці.
- Заборона стягнення комісії без звернення клієнта.
- Адміністративна відповідальність за порушення правил.
Ці пропозиції спрямовані не лише на прозорість, а й на формування справедливої конкуренції, виведення ринку з “тіні” й захист прав споживача.
Думка уряду: пошук балансу між реформою та реаліями
У відповідь на петицію прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що
“Кабінет міністрів підтримує необхідність упорядкування ринку рієлторських послуг з урахуванням економічних умов та пріоритетних потреб держави”.
Вона також підкреслила:
“Законодавче врегулювання в Україні рієлторської діяльності може сприяти підвищенню прозорості та посиленню конкуренції на ринку нерухомості, захисту прав споживачів, збільшенню надходжень до бюджету та професіоналізації сфери рієлторських послуг”.
Уряд вивчає практики ЄС, де ринок регулюється національним законодавством з чіткими рамками для споживачів, фінансування й функціонування ринку.
Однак є й застереження. На думку Фонду державного майна, “законодавче регулювання рієлторської діяльності призведе, з одного боку, до зростання бюрократичного апарату, відповідно до додаткового збільшення бюджетних витрат, а з другого боку до зростання витрат рієлторського бізнесу, що може вплинути на ціну послуги”.
Наступні кроки: робоча група та експертна дискусія
Прем’єр-міністерка доручила опрацювати питання Фонду держмайна разом із Мінекономіки, Мінфіном, Мін’юстом і Мінрозвитку. Окрема увага залученню профільних асоціацій і громадськості для пошуку оптимальної моделі врегулювання.
Економічні та соціальні наслідки
Законодавче впорядкування ринку може стати ключовим кроком до:
- зменшення масштабів тіньового ринку та ухилення від податків;
- створення прозорої й справедливої конкуренції;
- підвищення захисту споживача та професіоналізації ринку;
- зростання надходжень до бюджету.
Водночас важливо врахувати, що жорстке регулювання може збільшити витрати бізнесу та ціни для споживачів. В умовах війни, обмежених ресурсів і пріоритету безпеки реформа має бути зваженою та поетапною.
Врегулювання ринку рієлторських послуг в Україні це вимога часу та громадянського суспільства. Досі сфера залишалася неконтрольованою й часто недовірою. Сьогодні уряд визнає запит суспільства, бачить потребу в правилах і балансі між реформою та економічними реаліями.
Професіоналізація, прозорість і захист споживача мають стати новим стандартом.
Водночас важливо не допустити надмірної бюрократії та зростання вартості для кінцевого споживача.
Успішна реформа ринку рієлторських послуг може стати прикладом для інших сегментів економіки, що ще перебувають у “сірій зоні”.
Тільки відкритість, залучення експертів і поступовий підхід здатні забезпечити збалансоване зростання галузі в інтересах держави, бізнесу й кожного громадянина.
About the Author
Читати також:
Ринок нафти та пального в Україні: геополітичний тиск, нові ризики і ціни для споживача 
«Код 95»: як нові європейські вимоги змінюють правила для українських водіїв-міжнародників 
Український ринок пального: стабільність цін попри глобальні коливання та нові логістичні виклики 
Україна та ОАЕ: історична угода про економічне партнерство, яка відкриває двері до глобального ринку
